Ярл Конг - Вагітна від чоловіка сестри, Ярл Конг

- Я хочу сказати, що якщо ти хочеш переїхати в наш будинок, щоб наша дитина вже росла в ньому, то не потрібно мене відривати від справ, тим паче якщо це стосується твоєї сестри.

Еее, а це ще що таке? Чому це так не красиво про мене сказано? Смердючий запах! Від безхатьків і то кращі аромати!

- Гарного дня.

Очевидно, що Альбіна незадоволена цією розмовою. Але водночас і очевидно, що Ніколас розписав їй такі туманні перспективи, що вона не хоче тут затримуватися та наражатися на те, щоб слова Ніколаса стали реальністю.

- І тобі прекрасного дня, кохана.

Добре, що не бачу, але кепсько, що чую, як ці двоє цілуються. Прямо смокчуться. Як малолітки. Фе!

- Бувай, любий, - вже куди задоволеніше вимовляє сестра і чую цокання її підборів по паркету.  

Ще якихось дві-три секунди й вона покине кабінет. Ще якась хвилина-друга і вийде з будівлі. Мені залишилося всього нічого перебувати в цьому сховку. Але...

Щось деренчить. Якась вібрація. В Ніколаса Олександровича дзвонить телефон? Чи в Альбіни? Або на мій мобільний хтось набирає? 

Починаю злитися через те, що сестра, можливо, бачить, хто дзвонить до мене, ще і якщо прийме виклик, то... Та злість миттєво переходить у страх, коли вібрація закінчується, натомість починає волати на всю гучність якась музика. 

- Це у тебе? - На задньому фоні голос сестри, а на передньому... мелодія і фон телефону, який мені дала Лія, і який я зараз стискаю в руці, тупо на нього витріщаючись, як на вибухівку, з якою незрозуміло що робити, щоб вона не завдала шкоди... - Це ніби з шафи лунає.

Цокання каблуків стає гучнішим, ближчим, виразнішим...