Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Сучасна проза » Феєрія для іншого разу, Луї Фердінанд Селін 📚 - Українською

Луї Фердінанд Селін - Феєрія для іншого разу, Луї Фердінанд Селін

54
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Феєрія для іншого разу" автора Луї Фердінанд Селін. Жанр книги: Сучасна проза.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 36 37 38 ... 150
Перейти на сторінку:
іти? куди рушати? а насправді, це ж душа, це все разом, атака! «В ата-а-а-ку!» полковник дез Антрай далеко попереду ескадрону! стоячи на стременах! палаші виблискують! плюмаж біліє! грива в'ється! команда! «В ата-а-а-ку!» Чотирнадцять батальйонів враз рушають… і летять вихором!.. Тхір теж іде до бою в сусідній камері!.. і грим!.. гримнув додолу!.. і знов за своє!.. от сміх!.. стрясає мою стінку!… три цеглини… ворушаться… от сміх!..

— Нумо, сусіде!

Ламати стіни слід з душею!.. самого сміху ще не досить!.. головне — розгін!.. якщо подумати… а марення… де був такий розгін?.. він мене змушує!.. змушує міркувати про час… справді, де був той розгін? де був розгін? на іподромі Лоншан, звісно! Лоншан із сурмами і барабанним дробом! усе перед очима! Лоншан перед святом Великого Липня! Млин! Млин! «В ата-а-а-ку!» полковник дез Антрай неначе наяву! Палаш виблискує! Команда лине! «Ескадрони!» і драгуни! і «легка»! Генерал дез Урбаль «сьома легка окрема» займає все крило розгортання! Двадцять сім ескадронів умить! Вся кавалерія Парижа і гвардія, і одинадцять духових оркестрів мчать до трибун! «Йдучи на смерть, шлемо усім вітання!» Шістнадцять полків осаджують коней і як один враз завмирають перед президентом! Дванадцять тисяч коней куряться фіміамом, іржуть і струшують до неба білопінну зливу… усе забризкують! усе заклапчують!.. інфантерію! понтонерів!.. аж до «сосиски» на шворці, припнутої до землі! і тяжким зусиллям, бо їх тримають п'ятдесят медонських понтонерів[136]. Усі фургони вкриті піною! У піні, мов бокали!.. полковник дез Антрай, генерал дез Урбаль підвелися на стременах і салютують шаблями! гримлять гармати! сонце вергає на метал на кираси на мідь барабани такі вогняні сліпучі зблиски, що очі мружаться й по тридцяти роках! душа схвильована… давності нема… трибуни всі неначе затремтіли… ура у натовпі!.. і барви!.. випар видихів… патріотичне маячіння й тупотіння… сто тисяч роззявлених ротів… двісті тисяч… вогкий серпанок… я бачу наскрізь! бачу!… парасольки й пера в капелюхах… бачу боа… хвилі пір'я… синього… зеленого… рожевого… каскад трибун!.. мода! висока мода!.. і муслін… складки помаранчу… бузку… елегантність згори донизу… вишуканість…

«Йдучи на смерть, шлемо усім вітання!»

А тепер «Самбра і Маас»! і «Сіді-Брагим» стрільців[137]! і на лету зайняття бойової позиції!.. Овва! Легіон! Овва! морська піхота! лунає велетенський лемент! ух! бух! продух! міцніші від гармат!.. це весь народ! піднесення!.. увесь Булонський ліс!.. і пагорби Сен-Клу… легіт лине! вихлюпується! і далі йде луною… У вирі виднокраю й зелених пагорбів Анґена!.. ще трохи, і нас звіє хвиля лементу!.. це сила!.. вже й небеса розбурхались, зарухались і розверзлися від згуків «Слава Франції!»…

З трибуни сам-один під пурпуровим балдахіном згори усіх вітає президент Пуанкаре!

Я вам змальовую захоплення, піт, трибуни, сонце, боа, шоломи, каски, кінну артилерію, драгунів, атаку… «ви бачите їх?» широкий рух безмежних лав!.. охоплення… чотири ескадрони як один! блискавично!.. прорив!.. Пепіньєр, Венсен, Дюплекс[138]… двадцять полків!.. емблеми!.. дванадцятий! сьомий! сто другий! слава, якої вже не побачимо! дві сотні сурм!.. які пронизливі! Далебі не те, що Роланд Ронсевальський!.. З писклявим ріжком! без барабанного відлуння!

Отже, як бачите, я вам змальовую усе!.. все… щоб ви не померли, не дізнавшись, що то видовище найвищих злетів! Франція! У липні! і піднесені родини, що повилазили на млин, повисли на крилах, на плющі, вигукують! Бувають же такі високі миті, от і все!.. еліта, дипломати, ви уособлення всієї величі!.. весь Генеральний штаб Парижа!.. є спогади, що так виснажують… згадуєте, збиваєтеся, хитаєтеся зі схвилювання!.. у мене дупа прилипла, то мені нічого!.. хитаюся, гойдаюся! але не падаю!.. тулуб уперед!.. тулуб назад!.. не впаду!.. «До бо-о-о-ю-ю-ю!»… весь Генеральний штаб!.. на найвищій трибуні ота темна фігурка, це він!.. це президент!.. сіренький м'якуш то його лице!.. його циліндрик: Батьківщина!.. ви задихаєтеся з шаленого захоплення!.. В ата-а-а-ку! ви ж бачите щирість пориву! ви ж бачите — Фландрія!.. В ата-а-а-ку! Генерал дез Урбаль! одна! дві бригади! фланг!.. плюмаж! Антрай! Антрай!.. приймайте командування! генерала поранено!.. прорив на Кран[139]!… «Під знамена! Шикуйсь!» у вас вагання?.. дарма! екскадрони летять!.. Час!.. Час!.. вас захоплює вихор, закручує, кидає, мало не до чорта!.. я вас не раз попереджав!.. остання відстрочка!.. після таємної наради присяжних, марна справа! Що б я зміг? Вирок та й поготів! виконання! де доведеться викопувати ваші кістки? знавіснілі зі зненависті! вам потрібен великий бал! буде вам бал! з тіткою Естремою і всіма іншими! Вирішуйте, хай вам грець!.. рахую від трьох!… два!.. один!.. як точний час із Ейфелевої вежі!.. І вже пізно позиркувати!.. усі позови марні! У присяжних із «першої фантомної палати» ланцюг замість чоток, вони моляться!.. й моляться!.. упродовж усього процесу!.. кожна намистина — то плюс століття!.. ще на одне століття ваші Муки будуть довші!.. що довше ви впираєтесь, то більшає століть… це вони знайшли в обов'язку розвагу… там, поміркуйте лишень, по ядру на нозі з ланцюгом, то їх помста!.. і хто схибив тільки в дрібничках… а спокутує вічність… і щоночі тербічить возами залізо!.. думаєте, їм легко сидіти отам і дивитись на вас, як ви вибрьохуєтеся і відбріхуєтеся… Я вже бачу ваш гарненький саван!.. Ваші в'юнкі виверти!.. не хочете по щирості? вам же гірше!.. спокути хочете, щоб одним махом?..

«Слава Фердінану! Купуйте! Феєрія! Феєрія! Фердінанові слава й мільярди!»

Гукнули б ви оце мені на всі груди й від усього серця, то набагато б краще виглядали!.. Це ще не спокута! Ні! але зрештою, ваш віддих… від вас відгонило б не так… Кращий запах допоможе… Хоча до святості ще далеко!.. та зрештою… зрештою… тоді як зараз, як ви є… ви уявляєте себе в суді? погибель!.. Розгазетнений, обпліткований, язик у задниці, поширювач нечуваних дурниць, ницих наклепів, божевільних виказів і дедалі закаляніший! викритий до мозку кісток! випорожнений! гик! гик! гик! старий патефон! ви любчик!.. уявляю, як я вертітимусь і вибачатимусь! жахлива справа! карколомна!.. давайте, напишу!..

«Грабував, паплюжив, цькував, розпинав, ганьбив, правдивий герой! учинив тисячі диявольств, тисячі й тисячі кривд і безчесть!»

Як на вас дивиться суд! Як верховний прокурор проштрикує вас рожном погляду! як причмокує! затикає! Що я заперечу?.. Усе зафотографовано на хвилях! пустування, піруетики, підозри, діяння! Навіть наміри!.. я бачу, ви грайливо налаштований!.. вас неможливо захищати!..

1 ... 36 37 38 ... 150
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Феєрія для іншого разу, Луї Фердінанд Селін», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Феєрія для іншого разу, Луї Фердінанд Селін"