Естрела Асферіс - Несвідоме одруження, Естрела Асферіс

- Ви магічка?

- Так, - вимовила я, підтверджуючи.

Це було відносною правдою, магічним даром я володіла, але ніколи його як слід не розвивала. Спочатку мене азів магії навчали батьки, а потім, коли їх не стало, я, коли видавалася можливість, вивчала одне-два нових заклинання. Не знаю, чи варто про це зараз шкодувати? Чи якби я була магічкою, полювання за мною з боку родичів було б у рази інтенсивнішим. Умілі маги у нас перебували в особливому статусі, цінувалися як за силу дару, вміння, так і можливість передати його нащадкам.

Заклинання підтвердило правильність і точність карт, і я простягнула продавцеві оплату. Він, узявши гроші, вимовив:

- Пані магіанно, не знаю Вашого імені, але, якщо дозволите, у нас ще багато різних карт...

Перервавши його, витягнувши вперед руку, я підійшла до нього впритул і вимовила досить голосно, щоб почув сам продавець, але аж ніяк не його відвідувачі:

- Шановний, не займайте мого часу. Я знаю про заклинання, накладене на Вашу крамничку. І якщо Ви думаєте, що чиєсь заступництво Вам допоможе, і я не повідомлю у відповідні органи про таке необачне порушення закону, або тим паче не зможу деактивувати це заклинання, то Ви глибоко помиляєтеся. Ми можемо розійтися двома способами. Перший - я йду і забуваю дорогу до Вашої крамнички, а Ви забуваєте про мій візит. Другий я вже озвучила, Ви створюєте мені проблеми, я створюю їх Вам. Що обираєте?

Зблідлий продавець із заїканням вимовив:

- П-п-перший в-в-в-варіант.

- Добре, ми зрозуміли одне одного, - сказала я, після чого розвернулася і покинула крамничку зі своїми покупками.

***

Аурелія Ерабет Альтаур

Цей похід не зайняв і п'ятнадцяти хвилин. Я випереджала термін, на який домовилася з Мел. Але мені потрібно поспішати, дроу, що розшукують мене, можуть бути вже близько. Та й потрібно буде ще знайти змійку.

Коли я дійшла думками до змійки, я згадала, що забула придбати амулет або артефакт проти ілюзій. До чого ж не вчасно! Мені потрібно поспішати, а тут незавершена справа! А якщо мої супротивники знову скористаються ілюзіями? Ні, без потужного протидіючого засобу я абсолютно беззахисна. Потрібно терміново шукати магічну крамницю!

Окинувши поглядом околиці, майже не сподіваючись на диво, я все ж таки з подивом помітила майже наприкінці вулиці невелику крамницю магічних товарів. Я з усією можливою швидкістю, яку могла собі дозволити в поточній ситуації, щоб не привертати увагу, кинулася до крамниці.

Дійшовши до неї, я так раділа, що хоч якийсь вихід із ситуації є, що поспішила зайти до неї, майже не звертаючи увагу на навколишню дійсність. І мало не поплатилася за це, коли майже врізалася носом у відчинені двері. З них саме виходив високий симпатичний перевертень. Вибачившись, за те, що ледь не збив мене з ніг, він вийшов. Я ж, розуміючи, що час обмежений, поспішила всередину крамниці.

Зайшовши, я побачила безліч різних амулетів і артефактів. Я з дитинства маю слабкість до магічних штучок, саме тому купую їх скрізь, де це можливо й дозволяють фінанси. Але тут я не в пошуках найкращих артефактів. Я прийшла, щоб придбати потужний амулет проти ілюзій, нагадала я собі, відриваючи погляд від таких привабливих штучок.

Пошукавши поглядом господаря, я знайшла його за прилавком. Кинувшись до нього, я вимовила:

- Мені потрібен найпотужніший амулет проти ілюзій.

Він підняв на мене погляд, і я зрозуміла, що переді мною не просто торговець магічними штучками, а справжнісінький маг-артефактор. Магів такої спеціалізації завжди народжувалося дуже небагато. Саме тому вони особливо цінувалися навіть серед інших магів. Вони могли створювати неймовірні речі. І тим дивніше було виявити такого мага, який торгує в магічній крамниці. Зазвичай вони віддавали перевагу спокою й усамітненню, передоручивши продаж своїх виробів комусь іншому.

Цей представник такого непересічного напряму магічної науки оглянув мене, і одразу зрозумів, що в мене не один і не два магічних артефакти, які я час від часу використовую.

Пройшовши до протилежного прилавка, він оглянув усі предмети, що лежали на ньому, і взяв невеликий браслет. Простягнувши мені його, він вимовив:

- Цей браслет - те, що Вам потрібно. Одягніть його на руку і носіть постійно. Щойно поруч із Вами виникне якась ілюзія, на браслеті загориться ось цей камінь.

При останніх словах він вказав на камінь у центрі браслета.

- Думаєте, як перевірити? - запитав маг, після чого вимовив, - Одягайте, я створю ілюзію.

Одягнувши і застебнувши браслет на руці, я почекала, поки маг створить ілюзію. Дійсно, все так, як він і сказав, щойно виникла ілюзія, камінь загорівся зеленим, хоча до цього був абсолютно прозорим. Але як же та ілюзія, що на мені?

- Ви, напевно, думаєте, а чому браслет не вказує на ті ілюзії, які на Вас? Це тому, що він підлаштовується під власника. Якщо ілюзії створені за допомогою магії власника браслета, то він їх просто ігнорує. Він ідентифікує тільки чужі ілюзії.

Поки він пояснював мені всі тонкощі використання браслета, пройшов до ще одного прилавка. Пошукавши там ще щось, він узяв одну з каблучок і простягнув мені її зі словами: