Олена Домова - Чужа секретарка, Олена Домова

- А! І звісно, я очікую конфіденційності. Про нашу угоду і зустрічі ніхто не повинен знати. Ніхто! В разі порушення будь-які контакти припиняються.

- Шила в мішку не сховаєш. Вчора нас напевне бачили...

- Я вже думала про це, - відмахнулася Катя. - П'яні витівки не рідкість на корпоративах. Я планувала сказати, що посварилася з хлопцем та вирішила йому помститися в такий спосіб. Так, вчинок імпульсивний, але я вже зізналася і він мене пробачив.

- Ти навіть таке спланувала?

- Так, як я вже сказала, у мене зараз немає часу для стосунків, тому я розглядала варіанти.

- Тобто тобі було байдуже, з ким піти?

- Зовсім ні. Власне, я вже зневірилася, коли ти підійшов...

- Я не можу повірити, що ти серйозно, - похитав головою Гена. - Секс на одну ніч чи без зобов'язань. Вперше зустрічаю дівчину готову на таке.

Щоки Катерини ледь помітно зарожевіли. Як вона і передбачала чоловічий шовінізм не приймає вільного вибору жінкою такого виду стосунків, який вона забажає. Навіть останній бабій намагається мораліста з себе корчити.

- А хіба не на таких умовах ти зустрічався з більшістю своїх жінок?

- Ну...

Зегер пригадав, як це зазвичай бувало. Він захоплювався жінкою, отримував її прихильність. Потім вона ставала йому вже не така цікава. І тоді він ставив коханку перед вибором: або вона погоджується не надокучати йому, або вони припиняють спілкуватися. Гена не скнарився на подарунки і компліменти, тому жінки часто погоджувалися на "взаємовигідні" стосунки.

Чоловік завжди вважав, що вчиняє чесно, не намагаючись обдурювати коханок. Але, звісно, це було не так. Бо "чесності" передував період залицянь та пустих обіцянок.

- Різне було... - не бажаючи визнавати власні недоліки, відповів чоловік.

Вони трохи помовчали. До початку цієї розмови Катя була впевнена, що Геннадій Анатолійович легко погодиться на її пропозицію, але той чомусь вагався. Про причини вона вирішила не думати, а просто ловити вовка за вуха. Дівчина схилилася ближче до хлопця і трохи подражнила.

- То що, Геннадію Анатолійовичу, ви згодні?

- Ти точно не пошкодуєш про це? - несподівано серйозно спитав він, не піддаючись на провокацію з "виканням".

- А про що тут шкодувати?

Гра, яку сама ж і почала, непомітно збудила Катерину, й вона сміливо обійняла чоловіка. Гена більше не став опиратися, притягнув красуню й промовив у губи: "Згоден".