Кіра Леві - Снігові іскри, Кіра Леві

— Так, — коротко відповів він.

Олеся задумалася, але потім її очі спалахнули:

— Ой... але ж у нас ще бал! Я зовсім забула!

— На бал сходимо, — кивнув Максим, задоволено відзначивши Олесине «у нас». — А відразу після нього — на ферму.

Він помітив, як губ Олесі торкнулася легка усмішка. Вона подивилася на нього прискіпливо, ніби вирішуючи для себе щось важливе.

— Добре, — нарешті погодилася. — Тоді поїдемо разом.

Максим задоволено кивнув, розмірковуючи про своє раптове рішення. Але варто було йому підняти погляд, як він зіткнувся з глузливим, надто задоволеним виразом обличчя брата і лукавим примруженням Наталії. Ці двоє явно щось задумали... і, схоже, він щойно сам ступив у розставлену пастку, навіть не усвідомивши цього.