Владислав Едуардович Теліпко - Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.

до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із заінтересованих осіб не було порушено питання про перенесення його розгляду.

6. За результатами розгляду клопотання та заперечень на нього, якщо такі потупили, суд постановляє ухвалу, якою може або визнати рішення іноземного суду в Україні та залишити заперечення без задоволення, або відмовити у задоволенні клопотання з цього питання.

7. Частина 7 коментованої статті відсилає до ст. 396 ЦПК України щодо підстав для відмови у визнанні в Україні рішення іноземного суду (див. коментар до ст. 396 ЦПК України).

8. Копія ухвали надсилається судом заінтересованим особам у триденний строк з дня постановлення ухвали.

9. Коментована стаття передбачає можливість оскарження в порядку та строки, передбачені ЦПК, ухвали про визнання в Україні рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. В даному випадку (за аналогією із ст. 397 ЦПК України), вважаємо, треба керуватися загальними правилами і строками апеляційного оскарження, незважаючи на те, що ч. 1 ст. 293 ЦПК України серед ухвал, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, не передбачає ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Адже ухвала суду в таких справах — це єдиний вид судових рішень, якими може завершуватися розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду і інакшого способу її оскарження не передбачено.

РОЗДІЛ IX. ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНОГО СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Стаття 402. Порядок відновлення втраченого судового провадження

1. Відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі — це самостійна категорія справ, які відрізняються від справ позовного провадження і справ окремого провадження. Цей інститут не є новим для законодавства України, оскільки ЦПК 1963 р. у додатку № 3 «Порядок відновлення втраченого судового або виконавчого провадження» містив процесуально-правовий механізм врегулювання цього питання.

Слід зазначити, що правова природа даної категорії справ є близькою до процесуально-правової природи справ окремого провадження, оскільки для неї характерним є відсутність спору про право цивільне та наявність у справі однієї сторони — заявника.

Втраченим судовим провадження, яке може бути відновлене, вважається як вся, так і частина документів конкретної цивільної справи, позовного чи окремого провадження, яке було закінчене ухваленням рішення або постановленням ухвали про його закриття.

Стаття 403. Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення провадження

1. Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.

Справа про відновлення втраченого судового провадження відкривається: а) за заявою осіб, які брали участь у справі, або б) за ініціативою суду.

Стаття 404. Підсудність заяви про відновлення втраченого провадження

1. Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Заява за підсудністю подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Стаття 405. Зміст заяви про відновлення втраченого судового провадження

1. У заяві повинно бути зазначено, про відновлення якого саме провадження просить заявник, чи було у справі ухвалено рішення по суті справи або постановлена ухвала про закриття провадження, якою саме особою з числа осіб, які брали участь у справі, був заявник, хто конкретно і в якості кого брав участь у справі, місце проживання чи місцезнаходження цих осіб, що відомо заявнику про обставини втрати провадження, про місцезнаходження копій документів провадження або відомостей щодо них, поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.

2. До заяви про відновлення втраченого провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника або у справі.

1. Ч. 1 коментованої статті передбачає вичерпний перелік відомостей, які повинні міститися у заяві про відновлення втраченого судового провадження. Слід зазначити, що «вичерпність» цього переліку є процесуальною гарантією для заявника від необґрунтованого залишення заяви про відновлення втраченого судового провадження без руху, оскільки суд має таке право (залишати заяву без руху) лише у випадку недодержання вимог ч. 1 ст. 405 ЦПК.

2. До заяви додаються документи (наприклад, рішення, ухвали, судові повістки або повідомлення, інші документи, які вказують на наявність судової справи і збереглися у заявника) або їх копії. Посвідчення в установленому законом порядку копій таких документів не обов’язкове.

Стаття 406. Наслідки недодержання вимог до змісту заяви, відмова у відкритті провадження у справі або залишення заяви без розгляду

1. Якщо у заяві не зазначено мету відновлення провадження або відомості, необхідні для його відновлення, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків.

2. Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі про відновлення провадження або залишає заяву без розгляду, якщо провадження було відкрито.

3. Судове провадження, втрачене до закінчення судового