Таміла Калас - Ректор , Таміла Калас
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Поговорили називається, ні я таки тому її півню розіб'ю лице, навіть якщо Тамілі байдуже до мене, схоже так і є, а як ще пояснити її поведінку, вона ж дозволяє йому себе лапати руками, Сташевська зробила свій вибір, і довіряй після всього жінкам, от чому я попадаю на одні й ті самі граблі, хіба мені не вистачило досвіду з моєю колишньою дружиною? Я надто власний, щоб ділити моє ще з кимось, тому й досі боюся серйозних відносин, або ще гірше закохатися повністю, жив я собі спокійно стільки років, так ні - угораздило, і таки вчепилася мене ця любов як реп'ях.
Ще скоріше замовив для Таміли нові сережки, тому з лікарні відразу їду до Ювелірної крамниці, щоб забрати їх, сподіваюся Тамілі сподобаються, подарую як спогад про себе, хоч нащо її тепер згадувати мене, а й справді, треба було думати мені ще з початку, щоб не зв'язуватися з нею, поїхати кудись у позапланове відрядження чи взяти відпуску, а тепер графік такий, хоч працюй вихідними.
А ця дівчинка може з розуму звести, поможи Господи кожному, хто закохається у неї - Боже, поможи мені! - Проказую у думці та завертаю у вулицю.
Зупиняюся біля великої крамниці, мене зустрічає усміхнено високий смуглявий чоловік середніх років, що працює тут консультантом, з вітрини він показує сережки які я вибрав, зі зеленими смарагдами під колір її очей, в облямівці білого золота, кажу все пакувати, поки розглядаю тутешні дорогоцінності у мій кругозір потрапляє ще одна красива річ, ланцюжок із рожевого золота на ногу, оздоблений однією перлиною, та золотими вставками навкруги, вирішую купити ще і його.
Прикраси ховаю до бардачка, по дорозі до дому, до мене подзвонив мій друг Костя, він ніби відчуває що мені дуже погано, ставлю свій смартфон у спеціальну підставку, підіймаю слухавку та вмикаю динамік.
- Привіт, Костю - Першим подаю голос.
- Привіт, привіт, слухай тут така справа... Коротше у мене проблема - З сумом повідомляє друг, і ніби трохи вагається, щоб дещо розказати.
- І в тебе теж?
- А що, у тебе якісь проблеми? - Перепитує здивовано друг.
Крім розлучення особистих проблем в мене вже давно не було, навіть з іншими жінками обходилося все гладко. Та схоже своєю проблемою я поки ділитися не готовий, хоч на душі погано.
- Походу дружина дізналася про мої походеньки, і зараз вона хоче розлучення, тому вигнала мене з дому, і тепер мені ніде жити, я подумав поки шукатиму житло, поживу у тебе, приймеш? - Заявив Костя.
Звичайно мені шкода Костю людина він хороша, але сам винен, я попереджав його гнатися за двома зайцями небезпечно, от напевно тому, я довгий час не заводив серйозних стосунків, мені вистачало коротких зустрічей з Мариною.
- Так звичайно можеш пожити у мене.
- Слухай давай спочатку зустрінемося і все обговоримо, можедо ресторану чи Пабу на Заходній, думаю знаєш, звичайно було б добре до нічного клубу, але сьогодні четвер, тому доведеться почекати до вихідних.
-Так добре, тоді зустрічаємося на місці.
І хоч завтра мені до роботи, та ідея Кості трохи розслабитись видається хорошою, мені все одно треба з кимось поговорити, тому відразу їду до Пабу, на дворі смеркає на пастельному небі з'являються перші зірки, їду на стоянку недалеко Пабу, погода доволі прохолодна, ставлю авто на сигналізацію і прямую до середини.
Вже давно я не відвідував таких місць, і з Костею довго не бачився, хіба короткі розмови через телефон, робота забирає багато вільного часу, навіть до мами рідко заїжджаю, вона живе також у Чернівцях.
Тепер мої думки заповнені тільки Тамілою, розумію що мені таки доведеться зникнути з її життя, у неї тільки все по переду і якби не завтрашня нарада я б вже не йшов на роботу, а так мушу ще піти, буду намагатися ніде не перетинатися з нею.
Поки Костя не приїхав вибираю столик десь у закутку, хоч вільних не так і багато, та таки вдається знайти недалеко від барної стійки, до мене підходить тендітна дівчина - Бармен, якось не звично щоб у таких місцях працювали дівчата, особливо з такою ніжною зовнішністю, у моєму розумінні Паби це щось суто для чоловіків хоч за столиками жіночої половини не менше ніж чоловічої.
Бачу на вході Костю, середнього зросту, блондин з карими очима, він майже вчасно, якраз разом зробимо замовлення, помічаю у Кості трохи пивний живіт, не схоже що йому погано живеться виглядає добре відгодований, махаю другу рукою і Костя йде до мене сідає за столик.
Дівчина розкладає нам меню, у Пабах вибір не великий стосовно їжі, а от алкогольної випивки на різний смак.
Для початку замовляємо пляшку Віскі та шашлики з картоплею і соусом, а ще сирну нарізку. Віскі зазвичай люблю закушувати молочним шоколадом з горіхами, тому беру ще плитку шоколаду.
З кожним ковтком випитого Віскі наші розмови стали більш відвертими, я рідко вживаю алкоголь тому п'янію вже після другого стакана.
Поверхнево розказую про нас з Тамілою, навіть зізнаюся про велику різницю у віці, і про Ковалюка хоч про нього згадувати не хочеться.
- А ти з ним поговори по чоловічому, і дай зрозуміти що вона твоя! - Мій друг аж затискає руку в кулак та легко стукає по столу.
- Костя я так не можу, а якщо він подобається її, он обіймає її де хоче, авона хоч би слово сказала. Вже мені всі нерви вимотала, якщо мені, то -
" Там мене не цілуйте, тут мене не чіпайте" В мене сексу вже більш ніж два місяці не було, і суто для мене це проблема.
- Чого проблема? А ми зараз дівчат замовимо, розслабимося.
- Ти ж знаєш я ніколи не замовляю повій.
- І даремно. Моя дружина також багато чого мені забороняла в ліжку, напевно того я і почав шукати інших подруг на стороні. З проститутками все простіше їх можна як хочеш, і куди хочеш.
- Все не кажи мені про це, я зараз не можу слухати про секс коли його в мене нема - Ще наливаю собі та кості.
Віскі у пляшці вже на дні, мій язик аж терпне Костя тримається трохи краще, напевно завтра я таки не піду до роботи.
ТАМІЛА.
Прокидаюся дуже рано Віолетта ще поки спить, іду до ванної, заглядаю до дзеркала очі мов справжнісінькі пельмені, напухли наче бджоли покусали, чищу зуби, вмиваю лице холодною водою сподіваюся набряк до початку пар зійде, розглядаю уважно лице бачу як на лівій щоці виліз невеликий прищ, цікаво коли це він встиг з'явитися, у мене взагалі ніколи ніяких проблем зі шкірою не було, я так і знала це все через стрес.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ректор , Таміла Калас», після закриття браузера.