Айсі Дора - Танцюй зі мною, Айсі Дора

Яна допомогла все розкласти на письмовий стіл.

- Може варто було б поїсти в кухні? – трохи знітилась вона.

- Там мама. Вона тебе заговорить на кілька годин, і я так і не дізнаюсь про ту важливу новину, яку ти хочеш мені оголосити.

- Добре.

І Яна вирішила не відкладати розмову. Вона розказала про пропозицію Ярика, про думку Али Дмитрівни щодо класичної програми, про свої мрії та страхи. Завершивши, вона вперше глянула на хлопця, бо до цього уникала дивитись на нього, щоб не збитись з думки. Обличчя Лео було безпристрасним, хіба що губи були більш щільно стиснуті і спина пряміша, ніж зазвичай.

- Я зрозумів тебе, Яно. І вдячний, що перш ніж приймати рішення, ти поговорила зі мною. Мені це важливо. 

І перевівши подих він додав:

- Я прийму й підтримаю будь яке твоє рішення. Проте маю одне прохання, яке є вкрай важливим для мене - давай продовжимо танцювати. Не заради конкурсу, а просто для нас. Знаю, це подвійне навантаження для тебе, і я розгубив навички, але, прошу, продовжуй танцювати зі мною. 

Це було так приємно – і можливість вибору, і слова про підтримку, і бажання продовжувати танцювати з нею. 

- Добре, Лео. Звичайно. І, дякую.

Яна підійшла до хлопця і легко його поцілувала. 

Лео включив на ноуті фільм і вони почали їсти.

- Я хотіла спитати, а твоя мама знає, що ми зустрічаємось.

- Звичайно, - і Лео легко й невимушено посміхнувся. 

На цьому усі Яніни тривоги закінчились. І, навіть, не вірилось, що вона дарма себе накрутила, в той час як все легко вирішилось.