Джулія Ромуш - Пастка для Бродського, Джулія Ромуш

Розділ 25 Бродський

*******************************************************************

Ми їдемо в нічний клуб, а мені хочеться Льоху разом Аліною до бісової матері викинути з машини, і відвезти Олесю до мене додому. Молодший Вадим Олександрович просто благає про це!Ці її слова - "Ну що ж ти, мій борець за справедливість, сьогодні як мінімум я хочу спробувати тебе на смак!", просто підняли його і він каменем стоїть у мене в штанях.  

  

Вона мене просто рве! То вона черниця, то, матір твою, просто розпусниця. Я дивлюся на неї - поки вона була в застібнутому пальті все ще було більш менш, але коли вона скинула його з себе в машині, то її спина була просто гола, а коли сіла, то плаття задралося так, що відкрилися усі види, які я бажав побачити.Я просто готовий був вити вовком, вона, блять, неймовірна.  

  

Ще вчора я хотів її віджарити так, що сьогодні вона ледве б пересувалася по офісу. Але, дідько, мені не пощастило, вона була не сама і все одно не упустила шансу мене вколоти. Маленьке стерво! Завжди тримає у формі, яка не дає мені розслабитися. Мені це дуже подобається! 

  

Але я повинен сказати Аліні дякую! Якби не вона, то сьогоднішнього вечора не було б. І я думаю, що добре їй віддячив, кинувши погляд в дзеркало заднього виду. Ооо, та вона прямо тече перед Льохою. Ну зрозуміло, не було ще жінки, яка б його не захотіла. Кажуть він схожий на якогось гарячого красеня з бабського серіалу. І баби розставляють перед ним ноги на раз-два.  

  

Льоха займається машинами, у нього свій салон. Йому тридцять шість, ніколи не був одружений і не збирався це робити. З приводу баб — він мужик вітряний. Ну от у всьому іншому він молодець. Сам себе зробив, як кажуть. Починав з якогось гаража, де за певний відсоток просто ремонтував машини, працюючи на якогось мудака. Але бабла це особливо не приносило. Ми з ним знайомі з універу, з різних факультетів. Зустрілися під час футболу, коли грали групами та подружилися. Мені він подобався як людина. Так от після гаража, де він зібрав гроші на першу машину, він почав займатися перегоном машин і справи в нього пішли вгору. Кажу ж  - мужик з головою. Відкрив свій салон, скоро збирається відкривати другий.  

  

На той час, як ми познайомилися, у мене вже хворіла мама. У неї був рак, і її мрією життя було ательє. Вона хотіла шити гарний одяг, мати свою справу, щоб на неї працювали кращі дизайнери. Але як говориться - не завжди в житті отримуєш те, що хочеш. На жаль. Вона виховувала мене сама  і завжди свої мрії відкладала на потім. Мене потрібно було ростити, виводити в люди: спортивні секції, плавання.Мама сама шила одяг, руки у неї були золоті. Саме цими руками вона заробляла собі й мені на життя. Вона шила одяг дома і продавала його за хорошою ціною, тому клієнтів було достатньо.  

  

В десятому класі я влаштувався на підробіток в кафе, не далеко від дому. Я розвантажував продукти й за це непогано платили. Я почав приносити гроші в будинок, тож мама почала потроху просуватися до своєї мрії. На той час, коли ми з Льохою познайомилися, я був на другому курсі інституту. Мама знімала маленьке приміщення, де вони зі своєю подругою шили одяг і продавали його. Але до її самої головної мрії було ще далеко. Мама вже була слабка, і коли друг сказав мені про перегін машин, мої очі загорілися. У мене були заощадження. Я хотів зняти мамі інше приміщення і найняти трішки людей на допомогу.  

  

Я вирішив ризикнути, і ми з Льохою почали займатися перегоном машин, і не пошкодував про це рішення. Саме там я заробив гроші для старту. Я встиг зняти приміщення, найняти людей і хоч трохи наблизити маму до її мрії. І через місяць вона померла... Вмираючи, вона тримала мою руку і плакала ... кажучи, що я найкращий син на світі, що я виконав її мрію.  

  

Але я не був згоден з цим. І тільки через два роки я потроху почав приходити до думки, що я на правильному шляху. Струшую головою, проганяю  всі спогади та дивлюся на Льоху.  

  

Сьогодні він поводиться не як зазвичай. Завжди він нахабний і ледве не в машині катує жертву, щоб трахнути її. А тут компліменти, обійми... Що, блять? За руку її тримає ...Ооо, очевидно я мужику той ще подарунок зробив. Та ці дві відьми нас зачарували. От чорт, два бабії перетворилися в порядних хлопчиків. Та що вони роблять з нами? Зустрічаюся з Льохою поглядом в дзеркалі та читаю "Мужик — це повний писець" і відповідаю йому: "Я в курсі, мужик, у мене та сама чортівня". 

*************************************************************************

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно