Публій Овідій Назон - Мистецтво кохання

778     Жодного разу, повір, Гектор конем не ставав. 779 Жінка, що станом струнка, опершись колінами в ложе, 780     Хай при поставі такій зверне голівку набік 781 Гарне стегно в тебе, груди без вади — хай він над тобою 782     Стане, а ти простягнись навскіс на ложі своїм. 783 І не вважай, що то зле, як по плечах розпустиш волосся, 784     Наче вакханка, й лежиш, мов окриваючись ним. 785 Ти ж, на чиїм животі наробила вже складок Люціна, — 786     Наче той парф на коні, спиною вмить повертайсь. 787 Тисяча способів є. Найпростіший — на правому боці 788     Й трохи на спині лежать, тобто — напівгорілиць. 789 Ні Аполлона триніжок тобі, ні Аммон, що з рогами, 790     Певних таких не дадуть, як моя Муза, порад! 791 Тож, коли гідне довір'я багате на досвід мистецтво — 792     Вірте! У віршах моїх не розчаруєтесь ви! 793 Жінка повинна відчуть до кінця, всім єством, насолоду, 794     А водночас хай і він од насолоди тремтить. 795 Хай під час любощів шепіт не мовкне солодкий, ласкавий, 796     Навіть для пустощів там місце якесь залиши. 797 А не вділила тобі до тих любощів смаку Венера — 798     Солодко схлипуй хоча б — гину од втіхи, мовляв. 799 Справді нещасна та жінка, в якої нечуле до ласки 800     Те, що слугує для втіх чоловікам і жінкам! 801 Тільки, якщо вдаєш, то, гляди, не впіймайсь на неправді: 802     Рухами, блиском очей вміло приховуй брехню. 803 Що тобі миле, те голосом, подихом навіть засвідчуй — 804     Й тут (хоч і сором про те!) є таємниці свої. 805 Жінка, що хоче від гостя платні після втіхи на ложі, 806     Вбогою зробить себе: втіхи покинуть її. 807 Світлові з вікон усіх не давай проникати у спальню: 808     Що не милує очей, те приховає півтінь. 809 Втім, і забаві кінець! З колісниці, яку білокрилих 810     Лебедів пара тягла, час і пора вже зійти. 811 Як перед тим юнаки, так і ви на трофеях любові 812     Напис, дівчата, зробіть: "Був у нас вчитель — Назон". Примітки[8]
Книга перша

5. Автамедонт — візник Ахілла.

6. Тіфій — вмілий керманич на судні Арго. Гемонійське — фессалійське; Іолк у Фессалїї — батьківщина Ясона, вождя аргонавтів.

11. Учителем Ахілла, сина Пелея (Пеліда), був кентавр Хірон, син Кроноса і Філіри.

28. Кліо і вісім сестриць… — Гесіод, уродженець Аскри в Беотії, у вступі до "Теогонії" розповідає про те, як дев'ять Муз ввели його в коло поетів.

31—32. Пов'язки тонкі… — Стрічки, якими пов'язували волосся; довгий одяг — ознака заміжніх жінок. Пор. також "С.", II, 247–250.

57. Гаргара — найвища гора гірського хребта Іди, що в Малій Азії, на південь від Трої; прилеглі долини славилися врожайністю, Метімна, місто на Лесбосі, — своїм вином.

67—71. Під Помпеєву тінь… — Йдеться про розкішний прилеглий до театру портик, що його спорудив Помпей. Під склепіння… — Портик Октавії при театрі Марцелла, сина Октавії, племінника Авґуста. Портика, що звела… Лівія… — дружина Авґуста; портик був при палатинському храмі Аполлона.

77. Телиці мемфійській… — Тобто Ісіді; Мемфіс — місто в Єгипті, де вшановували Ісіду. В Римі культ Ісіди поширювався у І ст. до н. е.

81. При храмі Венери… — Йдеться про храм Венери-Праматері на форумі, де проходили судові процеси; біля храму був оздоблений Аппіадами — статуями німф — "Аппіїв фонтан" — від водопроводу, що його спорудив цензор Аппій Клавдій в 312 р. до н. е.

147. Понесуть…богів… — Циркові видовища попереджувала врочиста процесія, що рушала від Капітолію і обходила цирк, несучи статуї богів.

164. Арена… вкрита… піском… — Ідеться про амфітеатр, де відбувалися бої гладіаторів.

171—172. Кораблі перські й афінські… — Йдеться про т. зв. навмахію — морський бій, що мав імітувати славетну перемогу греків над персами при Саламіні (480 р. до н. е.). Видовище влаштував Август у травні 2 р. до н. е. на честь відкриття храму Марса Месника.

177. Цезар — тут Ґай Цезар, син доньки імператора Авґуста Юлії; в 1 р. до н. е. двадцятирічним юнаком очолив похід проти парфян, як месник. У битві з парфянами в 53 р. до н. е. зазнав поразки полководець Красс (див. також прим. до "С.", II, 227).

187. Тірінфський герой — Геракл.

198. Ворог — володар парфян Фраат IV, який, аби прийти до влади, вбив свого батька.

209. Спини парфян-втікачів… — Імітуючи втечу, парфяни несподівано повертали коней, щоб завдати удару; ця їхня хитрість увійшла в прислів'я.

225. Персіда