Лія Тан - Подвійні паралелі , Лія Тан

Я все ще вагаюся і шалено боюся. Хоча бажання знайти Сафіна, та розібратися у всьому виявляється сильнішим.

Султан робить перший крок у згусток і простягає мені руку. Я повагавшись теж простягаю йому руку, і надто міцно зажмурюю очі. Опинившись у цьому згустку одразу відчуваю невагомість, і те в якому шаленому ритмі б’ється моє серце. А ще відчуваю, як сильна рука султана міцно стискає мою руку. Моя шкіра палає вогнем, від цього доторку.