Владислав Едуардович Теліпко - Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.

строків подання заяви, якщо з моменту встановлення обставин минуло більше трьох місяців, то суд згідно з ч. 2 ст. 72 ЦПК залишає заяву без розгляду, якщо за клопотанням сторони не знайде підстав для поновлення пропущеного строку), також зазначається, якими доказами підтверджується наявність нововиявлених обставин.

3. У заяві можна ставити питання про перегляд рішення, ухвали, постанови по одній справі. У тих випадках, коли нововиявлені обставини стосуються судових рішень у взаємопов’язаних справах, заява подається і розглядається по кожній справі окремо.

4. У частині третій даної статті також міститься вимога щодо додання до заяви копій відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі.

За подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами судового збору не передбачено. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачуються в розмірі, передбаченому за позовну заяву, заяву, клопотання до суду першої інстанції.

Стаття 365. Розгляд заяви

1. Заява про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

2. Розглянувши заяву, суд своєю ухвалою або задовольняє заяву і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв’язку з нововиявленими обставинами або відмовляє у її задоволенні у разі необґрунтованості заяви.

3. Після скасування рішення, ухвали суду або судового наказу справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

1. Заява про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні, яке проводиться за участю осіб, які беруть участь у справі. Ці особи завчасно повідомляються про час та місце засідання. Неявка даних осіб не становить перешкоди для розгляду заяви, тобто суддя може розглянути заяву і винести ухвалу за результатами її розгляду і за відсутності вищевказаних осіб та заявника.

Однак суд вправі відкласти розгляд справи, якщо для цього є передбачені законом підстави.

2. Розглянувши заяву та ознайомившись із зазначеними у ній нововиявленими обставинами, суддя з’ясовує чи є вони достатніми для перегляду справи. За наслідками судового засідання суддя постановляє ухвалу про задоволення заяви і скасовує оскаржуване рішення (ухвалу) у зв’язку з нововиявленими обставинами або, визнавши заяву необґрунтованою, своєю ухвалою відмовляє у її задоволенні.

3. Якщо суд задовольняє заяву і скасовує рішення (ухвалу) за нововиявленими обставинами, то справа розглядається спочатку за правилами, встановленими ЦПК, починаючи зі стадії попереднього судового розгляду.

Стаття 366. Оскарження ухвали суду

1. Ухвала суду про задоволення заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв’язку з нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає.

2. Ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв’язку з нововиявленими обставинами може бути оскаржена в порядку, встановленому цим Кодексом.

1. Ухвала суду про задоволення заяви про перегляд рішення, ухвали, заочного рішення чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами апеляційному оскарженню не підлягає. Натомість, ухвала про відмову у перегляді справи може бути оскаржена до вищестоящого суду.

2. Коментована норма є досить дискусійною. На нашу думку, ухвала суду про скасування рішення за нововиявленими обставинами повинна визнаватися об’єктом оскарження. В іншому випадку контроль за діями судді, який скасовує рішення, відсутній, а механізму виправлення помилок немає.

На практиці мають місце випадки, коли судді помилково приймають нові обставини як нововиявлені, задовольняють заяви про перегляд рішення, що надходять від осіб, які не брали участі у справі, скасовують рішення безпідставно.

РОЗДІЛ VI. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ТА РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ (ПОСАДОВИХ ОСІБ)
Стаття 367. Негайне виконання судових рішень

1. Суд допускає негайне виконання рішень у справах про:

1) стягнення аліментів — у межах суми платежу за один місяць;

2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;

3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, — у межах суми стягнення за один місяць;

4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;

5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;

6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

2. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1, 2 і 3 частини першої цієї статті.

1. Питання про негайне виконання рішення судом вирішується при ухваленні рішення. Якщо ж суд, який ухвалив рішення, не допустив негайного виконання рішення, то за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи, він може ухвалити додаткове рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Додаткове рішення ухвалюється судом після розгляду питання в судовому засіданні. Суд зобов’язаний повідомити про час і місце проведення такого засідання осіб, які беруть участь у справі, проте їх присутність не є обов’язковою.

2. Перелік випадків обов’язкового негайного виконання рішень, зазначених у коментованій статті, є вичерпним та поширюваному тлумаченню не підлягає. До них належать:

1) стягнення