Марія Власова - Вовче прокляття, Марія Власова

На північному кордоні знову мисливці. Це місце далеко від того, де пропала Дарина, мені туди не треба. Зазвичай я тримаюся якомога далі від них, але цього разу чомусь вирішую вчинити інакше. Навіть наближаюся до відстані, на якій вони можуть мене побачити. Намет, машина, багаття — відпочивати зібралися? Мило. Підходжу ще ближче, і мені зносить дах. Відчуваю запах, такий сильний і такий знайомий. При цьому якийсь інший, він відрізняється від того, що я пам'ятаю. Запах веде мене, вабить до земель мисливців, і я підкоряюся йому. Зриваюся з місця, мчу повз здивованих людей, зношу чортів намет і завмираю, не вірячи своїм очам. Стаю людиною легко і швидко, навіть без болю, що не траплялося уже багато місяців. Підходжу до тремтячої людини навпроти, куточки губ сіпаються від спроби посміхнутися, так давно я цього не робив. Роблю останній крок, щось відділяє мене, не дає наблизитися ще ближче. Просто підіймаю руку і торкаюся її щоки, не вірячи, що це нове марення.

— Дар, — видихаю її ім'я, повіривши, що все це реальність, та, нарешті, усміхаюся їй.

Звук пострілу вдаряє по вухах, він відвертає увагу від швидкого биття її серця, а я хочу чути тільки його. Якоюсь частиною свідомості розумію, що відчуваю сильний біль у грудях, але все одно відсуваю його на задній план.

— Я так тебе...

Договорити не встигаю, ще один постріл заглушає мої слова. Та хто там стріляє, чорт забирай?! Біль у грудях стає сильнішим, не помічати його вже неможливо, напевно, тому підкошуються ноги, і я падаю на коліна. Вона стоїть перед мною, тримаючи щось у руках. Двостволка? Так це вона стріляла? Куди? В мене? Навіщо? Опускаю погляд на свої груди, криво посміхаюся. Там одне криваве місиво.

Знову дивлюся на неї, на свій подив, навіть не відчуваю злості, аж доки якийсь виродок не хапає її своїми брудними руками та не відводить від мене. У спину щось вдаряє, зустрічаюся обличчям із брезентом намету.

— Повір мені, — чую її голос, майже не незнайомий, перед тим як втратити свідомість, — я не знаю, хто він такий.

Кінець