НМ - Привид в гуртожитку, НМ

— Якщо ми все це розкриємо, ми повинні бути готові до того, що все може змінитись, — сказала Катя, голос її був спокійний, але тривожний.

— Ти маєш на увазі не тільки нас, правда? — запитала Ася, уважно спостерігаючи за її виразом обличчя. — Ми можемо прокинутись і вже не бути в безпеці навіть у своїх кімнатах?

Катя кивнула, хоча й не бажала розповідати їм усіх страшних деталей. Вона сама не знала, що саме чекає їх попереду, але знала одне: якщо вони не зупиняться зараз, то можуть зіткнутися з чимось набагато гіршим, ніж те, що вони вже пережили.

Вони спустились до підвалу і стали перед великою дерев'яною дверима, що вела в забуту частину старого гуртожитку. Ключ, який Катя принесла з собою, ледве підходив до замка, але після кількох спроб двері зсунулись з місця, і вони потрапили всередину.

— Тут не було людей років кілька десятків, — сказала Катя, її голос тихо лунало в ехо темної кімнати. — І тут усе, як залишилось з того часу.

Темрява була така густою, що дівчата не могли бачити навіть один одного. Вони запалили ліхтарики, і тьмяне світло виявило забуті полиці з книгами, старі коробки, а також кілька дивних символів, вирізаних на стінах, схожих на ті, що Катя бачила у своїх старих записах.

— Ось вони... — прошепотіла вона, підійшовши ближче до стіни. — Ці символи — це частина ритуалу. І якщо ми будемо обережні, зможемо знайти потрібну інформацію, щоб все закрити.

Марі підійшла до одного з символів, обережно торкнувшись його пальцем.

— Це наче хтось писав їх не людською рукою, — сказала вона, дивлячись на витягнуті лінії, що утворювали складні візерунки.

— Це не просто малюнки, — відповіла Катя. — Це магічні знаки. Кожен з них має своє значення, і разом вони утворюють заклинання. Якщо ми зможемо правильно розшифрувати їх, то зрозуміємо, як перекрити портал і позбутися духа.

Дівчата почали уважно розглядати кожен символ, порівнюючи їх з тими записами, що Катя принесла з собою. Поступово, покроково, вони почали розуміти, як все це пов'язано.

— Це може бути дуже небезпечно, — сказала Віка, повертаючись від стіни до своїх подруг. — Ми ж не знаємо, чи можемо виконати ритуал правильно. Що якщо ми зробимо помилку?

Катя подивилася на неї з серйозним виразом обличчя.

— Якщо ми не спробуємо, ми не дізнаємось, — відповіла вона, намагаючись звучати впевнено, але всередині була сумніви.

Всі троє обернулися до старої книги, яку Катя принесла. На її сторінках були детальні інструкції, але вони всі були написані на стародавній мові, яку важко було зрозуміти. Катя взяла книгу в руки і почала тихо читати вголос.

— "Ті, хто відкрили ворота, повинні повернути свою жертву, перш ніж темні сили захоплять їх назавжди. Інакше... кожен із них стане частиною світу ночі." — її голос перервався на останніх словах.

Дівчата подивилися одна на одну, і у кожній із них промайнуло одне питання: "Хто стане цією жертвою?"