НМ - Привид в гуртожитку, НМ

— Тільки не забудьте, що Катя не зовсім проста дівчина. Вона схожа на когось, хто вже давно обізнаний з цими речами.

І вони вирушили до кімнати Кате, де, здавалося, лежала ще одна важлива частина цієї таємниці.

Коли дівчата дісталися до кімнати Каті, вона була здивована їхнім прихідом, але не здивувалася, коли побачила їхні обличчя, сповнені тривоги.

— Що сталося? — запитала Катя, коли побачила їх на порозі.

— Ти знала, що з цією шафою щось не так? — запитала Віка, її голос був твердим і спокійним, але очі видавали тривогу.

Катя зітхнула і кивнула.

— Я знала. І я теж відчувала, що все це може статися. Всі, хто приходить сюди, так чи інакше стикаються з тим, що не можуть пояснити.

Марі подивилася на неї з-за плеча подруги.

— Але чому ми? Чому саме ми стали цими жертвами?

Катя відкрила свої очі ще ширше, немов усвідомлюючи, що дівчата готові дізнатися більше.

— Це не випадково, — сказала вона. — Шафа — це місце, де було укладено угоду між двома світами. Якщо хтось відкриє її, цей дух почне шукати тих, хто наважиться на це.

Ася зацікавлено підійшла до неї.

— То це був дух, а не просто привид?

— Так, — відповіла Катя, її голос став ще тихішим. — Це не просто привид. Це те, що знаходиться між двома світами. Я не знаю, як саме, але той, хто відкриє шафу, стане його обраною жертвою.

Віка відчула, як її спина покривається холодним потом. Це була більше ніж просто історія. Вона була реальністю.

— І що тепер? Що нам робити? — запитала Віка, вже не знаючи, що думати.

Катя поглянула на кожну з них.

— Якщо ви хочете звільнитися, вам потрібно знайти, хто зробив це угоду і чому. Інакше той дух продовжить шукати вас, поки не отримає те, що йому належить.

Ті слова повисли в повітрі. Вони відчували, що залишити все, як є, більше не можна.

— Ми готові до цього, — сказала Марі. — Ми знайдемо цей ключ і звільнимося від нього.

Так почалась нова глава їхньої боротьби з тінями, що витягували їх у світ незвіданого.

Дівчата обмінялися поглядами, і в їх очах палала рішучість. Вони знали, що тепер вони не можуть відступити, що навіть якби це означало йти шляхом, повним небезпек і невідомості, вони повинні йти вперед. Вони звернулися до Каті, яка ще не зовсім зрозуміла, чи дійсно ці дівчата готові до того, щоб пройти цей шлях.

— Як знайти того, хто уклав угоду з духом? — запитала Ася, її голос був сповнений відчаю, але й надії.

Катя задумалась, її погляд став важким, і вона повільно підійшла до одного з ящиків, що стояли поруч, і почала перебирать старі речі. Здавалось, ніби вона шукає щось дуже важливе і давно забуте.

— Існують записи, — почала вона, нарешті витягнувши стару книгу з потертими сторінками. — Це не просто легенда, це давня історія, що передавалась із покоління в покоління. Тут записано, як угоди з духами робляться не просто так — вони потребують жертви, певного ритуалу, і певної жертви, яка відкриє двері між світами.

Віка підійшла ближче, зацікавлено переглядаючи стару книгу.

— Але чому це відбулося саме з нами? Чому ми стали частиною цього ритуалу?

Катя повільно поклала книгу на стіл і подивилась на подруг.

— Це більше, ніж просто випадковість. Шафа, яка була знайдена, належала одному з учнів древніх магів. Вона була частиною його експерименту. І той, хто її відкриє, стає обраним, навіть якщо не розуміє, чому.

Марі відчула, як її серце затремтіло від цієї інформації. Вона, здавалось, відчувала, як кожен її крок наближає їх до чогось жахливого, чого вони не можуть контролювати.

— Як нам зупинити це? Що ми маємо зробити, щоб не стати жертвами?

Катя кивнула, немов зітхнувши з полегшенням.

— Ми повинні знайти ті самі документи, записки, де описано, як можна закрити цей портал. Для цього нам треба повернутися до місця, де все почалося. І з'ясувати, хто стоїть за цим.

Віка підняла брови, схвильована.

— То це місце не просто так було вибране, так?

Катя кивнула.

— Це все має своє значення. І є люди, які спеціально шукають такі місця, щоб використовувати їх для своїх темних ритуалів.

Марі нахмурилася, намагаючись збагнути всю ситуацію.

— То що нам треба робити далі?

Катя повернула книгу до сторінки, де був записаний ритуал, і почала пояснювати:

— Нам потрібно відвідати кілька місць, де можна знайти залишки тих самих магічних символів. Це можуть бути старі бібліотеки або руїни, де ці записи зберігаються. Якщо ви хочете закрити портал, ви повинні виконати ритуал назад, саме в тому місці, де все почалося. І, як я вже казала, вам потрібен той, хто це зробив.

— То це може бути хтось із цього гуртожитку? — запитала Ася, відчуваючи тривогу.

Катя покивала головою.

— Так, це може бути будь-хто. Але, ймовірно, той, хто знає ці магічні практики. Ми повинні бути готові до того, що нас хтось спостерігає.

Дівчата почали усвідомлювати, що їхній шлях веде у світ, від якого вони далеко не готові були відступити. Місяць, що туманно висів на небі, здавався спостерігачем, і кожен їхній крок був однією маленькою частинкою цієї великої таємниці.

— Тоді давайте не витрачати час, — сказала Віка, її голос став твердим. — Нам треба знайти цього чаклуна. І зупинити все це.

Марі і Ася кивнули у відповідь, кожна відчувала, що це ще не кінець, але їхній рішучий крок вперед був ознакою того, що їхній шлях лише починається. Вони були готові зіткнутися з тим, що приховує цей гуртожиток, і, можливо, з темними силами, які в ньому ховаються.

З новим завзяттям і відчуттям долі дівчата рушили в бік невідомого, з надією, що знайдуть всі відповіді на свої питання і зможуть звільнити себе від цієї темної сутності.

Дівчата зібрали свої речі і вирушили до старого підвалу гуртожитку, де, за словами Каті, могли бути ще якісь сліди, що вказують на те, хто міг бути за цим усім. Катя, хоч і не зовсім впевнена в собі, вела їх крізь темні коридори, кожен крок здригаючи від глибокого відчуття наближення до чогось незбагненного.