Аніта Русанова - Кохання з ароматом ванілі, Аніта Русанова
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вже кілька днів я обдумую як можна відсвяткувати День народження Софійки. Давид підкинув ідею відсвяткувати його у Парижі. Це досить таки не погана ідея. Тому вже зараз я сидів і бронював квитки на завтрашній рейс, маленькій скажу що летимо відпочивати, а куди не скажу.
- Сонечко, збирай речі, завтра ми летимо на відпочинок. – Зайшовши в кімнату, повідомив Соню.
- З тобою хоч на край світу!
- Оце так заявочки, дивись, бо доведеться відкладати відпочинок. – Сказав я, ніжно цілуючи мою дівчинку.
- А куди ми летимо? – Запитала дівчина, відповідаючи на мої поцілунки.
- Це секрет, і, до речі, твоє день народження ми відсвяткуємо там.
- Я не проти. А ми хоч встигнемо на весілля моєї сестрички і твого братика?
- Так, ми повернемося за два дні до весілля.
- Чудово! – Сказала Соня, відриваючись від поцілунків. – Тоді я пішла збиратись. – Сказала Соня і зникла в гардеробній кімнаті.
Поки Соня збирала речі я вирішив зателефонувати Джонові.
- Доброго ранку! – Сказав я хлопцю, бо в Каліфорнії якраз має бути шоста ранку, а знаючи його, він має повертатися з пробіжки.
- Доброї ночі, Ростиславе!
- О, вже вивчив часові пояси? – Знущально запитав його.
- Так, спеціально для вас. – Розсміявшись, сказав Джон.
- Що там у клубі, як справи?
- Вчора впіймали того хлопця. Поліція вже завела на нього кримінальну справу. – Радісно повідомив Джон.
- Чудово! Я прилечу на початку наступного місяця, так що чекай!
- Добре. До зустрічі! – Сказав хлопець і відключився.
Справи почали налагоджуватись. Після дзвінка я пішов збирати свої речі. Виліт об одинадцятій дня, тому після збору речей ми завалились спати.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кохання з ароматом ванілі, Аніта Русанова», після закриття браузера.
