Вікторія Стужева - Лисиця для Альфи, Вікторія Стужева

Частина 22

"Він мав зрозуміти, що ця каблучка не в моєму смаку... Як я можу вийти заміж за чоловіка, який не знає мого смаку?" - запитує подруг головна героїня серіалу "Секс і місто".

_

І тебе перевертає в цей момент, бо ти розумієш, що суть її слів зовсім не в каблучці. Просто чи та вона, людина поруч із тобою, якщо вона не знає... хто ти? Якщо ти все життя лазиш по скелях і горах, а вона ставить тобі одне з головних запитань у твоєму житті, сидячи в ресторані (не вистачало ще тільки, щоб каблучку принесли в десерті). Чи та це людина, якщо ти все життя цінуєш маленькі, прості, але такі потаємні речі, а він влаштовує побачення в стилі "лакшері". Чи той він, якщо ти вважаєш, що найважливіше має бути тільки для двох, а він збирає натовп, щоб сказати три слова. Чи той він, якщо ти втомилася від міських холодів і мрієш виїхати до моря, а він везе тебе на гірськолижний курорт. Чи той він, якщо ти просто хочеш сім'ю, а він все збирає гроші для шикарного весілля, або навпаки, якщо ти все життя потайки уявляєш собі цю "каблучку своєї мрії", а він каже: "Каблучка ж не важлива, головне почуття"...

_

Ні, чорт візьми, головне - щоб він знав, хто ти і розумів, що важливо саме для тебе, тієї жінки, яка поруч із ним! (безумовно це має бути обопільно.)

_

І я б так хотіла, щоб ви зрозуміли про що я. Адже справа не в конкретних речах, а в тому, щоб поруч із тобою був хтось, хто відчуває, що в цьому житті є відображенням тебе. Бо в усіх цих дрібницях і є ТИ. Твоє нутро. Твоя сутність. І сенс не в обручках і весіллях. Просто тема почалася з висловлювання героїні про це. Твоя людина має відчувати тебе. Любиш ти лімузини чи коней, мрієш про хмарочоси чи про будиночок біля моря, віддаєш перевагу червоному чи жовтому, тебе тягне до океану чи пустелі.

Розумієте?

Це до біса важливо, щоб поруч був той, хто знає, що саме Ти не захоплюєшся, бачачи в сотий раз ці червоні троянди, перев'язані бантом, і саме Ти посміхаєшся тримаючи в руках оберемок сонячних ромашок. Шукайте близькість. Особливу близькість. (взято з просторів інтернету!!)

____________________________________________________________________________

Повний місяць, зовсім скоро, зовсім завтра. Уже завтра я маю показати свою другу сутність Альфі, і тоді... я навіть не знаю, що тоді він зробить! Я хвилююся, дуже хвилююся. Лисиця і вовк ніколи не ладнали між собою, а тут ще й шлюб! Що якщо він розсердиться, і піде від мене? О-о, як би я цього бажала місяць тому, але зараз, ні-ні, це зовсім не те. І хоч звісно, вовки довго без пари жити не можуть, без істинної пари, так само власне як і лисиці. Але мені щось підказує, що незважаючи на це, він все одно піде... ненадовго... але піде.

Засинала я в його ніжних обіймах, а прокинулася одна. Ну і де цей чорний вовк? Вирішивши відкинути свої переживання на потім, і подумавши про вчорашній вечір, а потім ще й ніч, я вирішила знову заснути. Прокинулася я аж в обід, але вже з Адамом. Мабуть повернувся засранець. Щойно я спробувала встати з ліжка, його рука почала ніжно гладити мою спину, і так до самої п'ятої точки. Значить не спить, ось вовк хитрожопий!

- Солоденька, а ти знаєш, що сьогодні за день? - хрипким голосом запитав Адам.

- День навчання "Посібника про те, як втекти з ліжка від спекотного чоловіка" для дружин-початківців?

- Смішно, але скоріше навпаки, - усміхнувся вовк. - "Посібник із втечі від вовка, у повний місяць".

Чорт! Повний місяць! Як я могла забути! Вночі перед тим, як заснути пам'ятала. Якщо я що-небудь не придумаю, він дізнається, що я зовсім не вовчиця. Ех, якщо раніше я навмисне це приховувала, щоб розчарування охопило його до болю і повністю, то тепер мені навіть страшно подумати, що він зробить. Я не хочу його втрачати...не хочу...

- Люба, ти добре почуваєшся? - з хвилюванням запитав Альфа.

- Так, усе чудово, - посміхнувшись відповіла я.

Його губи обрушилися на мої. Я відчувала його тверді губи, які м'яли мої, а руки почали блукати по спині. Терпкий запах трав і одеколону, притаманний тільки моєму Альфі, зводив з розуму. Його запах був скрізь, і в будинку, і на мені... тепло його тіла... очі, такі рідні, холодні, але завжди дарують мені тепло. Ні! Я знайду спосіб зберегти наші почуття! Він обов'язково дізнається, що я лисиця, але тільки потрібно придумати, щоб дізнався він це трохи м'якше.

Коли я тільки ввійшла у смак, він відсторонився від мене, і з палаючими червоними очима сказав:

- Люба, може ти не будеш вимагати від мене "подружній обов'язок" так часто? - З усмішкою запитав чоловік. Чого?! Це я-то? Ну, почекай у мене! Я примружила очі і різко накинулася на Адама, поваливши його на спину. Оголивши свої ікла, я схилилася до його шиї і ледве-ледве подряпала шкіру. Вовк заричав.

Проходячи повз бібліотеку, я побачила як Міс Жанетт, щось дуже захоплено читала. Мені стало цікаво, адже я теж любитель що-небудь почитати. Може обміняємося порадами.

Коли я сіла на диванчик до Жанетти, вона підняла голову і я запитала:

- Що читаєте?

- Навряд-чи вам таке буде цікаво, - з усмішкою промовила старенька.

- Що ви, мені все цікаво, покажіть що ви зараз читаєте?

Коли жінка показала мені обкладинку, я чесно кажучи, була шокована. Ні, я готова була побачити, можливо, якісь історії жахів, але "Довідник із судової медицини" - це навряд чи.

- Міс, а навіщо скажіть, якщо не секрет, ви вирішили вивчати судову медицину? - з круглими, як п'ять копійок очима запитала я.

- О-о, це, якщо чесно, моя пристрасть. Я крім прибирання в будинку Містера Блека, викладаю в університеті. Ось, щоб не втратити кваліфікацію, повторюю щовечора.

- Оу, зрозуміло, ну що ж, не буду вам заважати. - вирішила я, і покрокувала далі думати, як не втратити чоловіка в перший же день подружнього життя.

Уже скоро вечір, а я так і не змогла придумати нічого кращого, ніж: "Любий, розумієш, тут неувязочка вийшла. Я ніяка не вовчиця, я твоя лисичка". Ні, ну, а що? Звучить не дуже, зате правда. Я сиділа і все обмірковувала на кухні, ех, добре ж було у квартирі Адама. А то, одразу як він мене забрав, ми переїхали жити в його будинок біля лісу. Ех, у місті хоч втекти до батьків можна було, а тут? Куди ти тут втечеш, ліс, адже знайде.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍