Olenka Ing - Мережа таємниць, Olenka Ing
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Автомобіль різко загальмував перед старим готелем на окраїні. На фасаді світилися лише кілька літер: “…ель Вікторія”. Катерина жестом показала всім швидко виходити.
— “Єва чекає на останньому поверсі. Але пам’ятайте — їй не можна довіряти повністю.”
Олена ковтнула слину, відчуваючи, як серце калатає у грудях.
— “А хто вона тобі?” — нарешті запитала вона Катерину.
— “Колись — як сестра. Тепер — як шахістка, що завжди грає на два фронти.”
---
Вони піднялися гвинтовими сходами. На верхньому поверсі двері були прочинені. Ігор обережно штовхнув їх.
У кімнаті стояла жінка в темно-зеленій сукні. Її волосся було коротко підстрижене, а очі — холодні, мов лід.
— “Катю… Ігорю… Олено…” — голос її був дивним: м’яким, але водночас владним. — “Вітаю. Нарешті ви тут.”
Олена відчула, як у неї похолоділи пальці.
— “Ви нас чекали?”
— “Звісно. Ще тоді, коли Ігор прийняв перший платіж від Кураторів,” — усміхнулася Єва.
Олена різко обернулася до чоловіка.
— “Який платіж?”
Ігор знітився, але не встиг відповісти — Єва вже розгорнула старий ноутбук, увімкнула проектор. На стіні з’явилися фото: Ігор із невідомими людьми, обговорення документів, конверти з грошима.
— “Він не просто грав з системою, люба Олено,” — Єва погладила склянку з вином. — “Він був одним із тих, хто допомагав їм ліквідовувати свідків. Поки не зустрів тебе. Тоді він захотів вийти з гри.”
Катерина кинула на Ігоря гострий погляд.
— “Я знала, що ти замішаний, але не знала наскільки глибоко.”
Ігор зітхнув, закривши очі.
— “Так. Я був частиною цього. Але потім усе змінилося.”
---
Єва піднесла до губ склянку.
— “Знаєте, чому я ще жива? Бо я — ключ до фінальної гри. І вам доведеться вирішити, на чиєму ви боці.”
Олена спробувала зібратись.
— “Що вам від нас потрібно?”
— “Доступ. У вас є флешка з даними. На ній — код до системи Кураторів. Ви мені її віддаєте — і я вас прикриваю. Але якщо ви залишаєте її собі… тоді ви мішень для всіх.”
---
Катерина схилилась до Олени.
— “Не вір їй. У неї завжди був свій план.”
Ігор підняв очі.
— “Але якщо ми їй не довіримося, то нас уб’ють до ранку.”
Олена стояла між ними, відчуваючи, як серце стискається.
— “Я більше не знаю, кому довіряти,” — прошепотіла вона.
---
І тут пролунала тріщина — кулі пробили вікно. Єва різко схопила Олену за плече й пригнула.
— “Вони тут,” — прошепотіла вона. — “Вибирайте: або зі мною — або загинете разом.”
І в цей момент у голові Олени виникло ще більше питань:
Хто насправді Єва — союзниця чи зрадниця?
Чи можна пробачити Ігоря після всього?
І хто замовив їхню ліквідацію саме цієї ночі?
---
Попереду — нічна втеча з пастки, ще глибші розкриття й важкі вибори.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мережа таємниць, Olenka Ing», після закриття браузера.
