Вікторія Хорошилова - Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
І кинулася через проїжджу частину. Деякі водії бачили наші божевільні перегони і пригальмовували. Інші просто матюкалися і сигналили. А я побачила на іншій стороні намальовані двері просто на стіні і бігла до них.
— Хоч би вийшло, хоч би вийшло.
— Що вийшло?
— Двері на стіні. Буду відчиняти у відділок.
Я перестрибнула огорожу і підбігла до намальованих дверей. Двері проявилися, і я, штовхнувши їх від себе, зробила крок до дільниці. І одразу відсахнулася вбік. А слідом за мною влетіли обидва чоловіки. Той, що назвав мене їжею, усміхнувся й облизнувся, підняв руку, направивши на мене. Я скрикнула від болю в центрі грудей. А потім був удар хвоста нага, і ми як кеглі розлетілися по підлозі. Ймовірний ґвалтівник упав непритомний. Я впала на спину і від удару в мене зламалася нога. А цей дивний мужик швидко підскочив і знову підняв руку і кинув у мій бік плетіння. Не знаю, як я це зробила, але я продублювала плетіння з невеликою зміною, деактивацією заклинання. Було складно просувати, але від зіткнення обидва плетіння розсипалися. А Ігнат знову зробив кидок хвостом і спеленав мужика, добре здавлюючи, що той знепритомнів. У той момент до загальної зали дільниці вбігло кілька магів. Швидко оцінили ситуацію і скували спеціальними кайданками чоловіка, якого вирубив Ігнат. Потім одягли на шию антимагічний нашийник. Той одразу перетворився. У відділку одразу кілька людей брудно вилаялися.
— Демон, ми повинні були здогадатися!
— Це, мабуть, він убивав і жер їхню магію або душі?
— Магію, — сказав Діма. — Сильні маги для нього були як делікатес. А в тебе сила останнім часом розкрилася. І ти стала ласим шматочком.
Маркус спробував підняти мене з підлоги.
— Ти як?
— За винятком зламаної ноги і кількох синців добре. Головне жива і не з'їдена, і не зґвалтована.
— Як жінка ти демону не цікава, — сказав один із прибулих магів.
— А це інший придурок хотів. Мені пощастило, що ці два барани рогами зчепилися, і я змогла втекти.
Маги, які сповивали демона, втупилися на мене.
— Він напав на тебе? — до них нарешті дійшло. — Подробиці!
— А можна спочатку лікаря? — запитала примружившись.
Ігнат не знав куди себе подіти від незручності.
— Не мельтеши, — сказала йому, — спасибі що врятував. А то б прямо тут зжер.
Лікар прибув швидко знеболив ногу і наклав шину. Після цього змогла вже спокійно розповісти, як зустріла обох чоловіків. Діма це підтвердив, і сказав, що все чув через навушник. Магів, які розслідують убивства цього демона, дуже зацікавив мій дар. А оскільки двері, відчинені мною, були ще не зачинені, була буквально тонка щілина. То вони змогли виглянути й подивитися на вулицю. Чим перелякали перехожих. А потім звернули увагу на малюнки в ділянці. Зачинені двері були на місці намальованих дверей.
— Цікаво двері зможеш відчинити тільки туди, де є другі намальовані двері.
— Не перевіряла.
— Не рекомендую перевіряти найближчим часом, — сказав лікар. — У дівчинки сильний стрес. І вона досі не повнолітня!
— Півтора місяця залишилося, — простонала я. — Чекаю не дочекаюся.
— З огляду на те, що в твоєму рідному світі у двадцять один повноліття, — підколов Діма.
Я на нього сердито подивилася.
— Я не чекатиму двадцяти одного, хуліганити почну у вісімнадцять.
— Хуліганство карається, за різними статтями, — сказав розгублено маг детектив.
Ми дружно пирснули зі сміху.
— Що ви мали на увазі під хуліганством?
— Секс, — сказав Маркус. — Усе банально. Татусь у неї суворий до вісімнадцяти ні-ні. І зайве обріжу.
Маг окинув Маркуса суворим поглядом і сказав:
— І правильно!
— Ще один татусь, — буркнув Маркус.
— Будуть у вас доньки сам будиш гарчати на їхніх женихів.
— Він їх загризе, — підколов Діма.
До лікарні мене взявся доставити Ігнат. А Маркуса я попросила зустріти вантажників із ванною. Коли вже була в лікарні мені зателефонував Діма.
— Нея, а накладна де?
— У мене.
Почула дружних хмик на тому боці. Потім незнайомий голос:
— Може хоч сфотографуєте і надішлете?
— Простіше відео ввімкнути, момент.
Увімкнула відео і показала накладну та чек. Перед відключенням зв'язку почула коментар Діми.
— Відразу видно, під чий зріст ванну вибирали.
А ми з Ігнатом поки добиралися пожартували, що він як мій батько виглядає.
— Головне з Катькою не зустрітися, а то знову зчепимося.
— Не сси, вона тобі винна ще за випускний. Якби не ти вона залишилася без нього.
Я наче наврочила тому, що варто було зайти в лікарню, побачили Катю, а вона нас. Ігнат ніс мене на руках, і дівчина одразу кинулася до нас. У неї рука була опухла.
— Чому ти її несеш?!
— Що з рукою?
Поставили вони одночасно запитання одне одному.
— Тату!
— Я випадково їй ногу зламав.
— Ну краще ногу, ніж мене б демон убив. Як справи кобра?
Ігнат почервонів від ледь стримуваного сміху.
— Тату!
— Колись коброчка моя, що сталося?
— Мене Стас штовхнув
— Це який із паралельної групи ідіот фарбований?
Катька хоч і скривилася від моєї характеристики її колишнього хлопця, але кивнула.
— Я так розумію ви знову розійшлися?
— Я застукала його, коли він Людку натягував у туалеті.
— Ти б перевірилася, раптом він заразний.
— Нея, — простогнали обидва нага.
— Що? Він їй зраджує все наше навчання. Це при тому, що в академії я була раз на рік. І щоразу чула їхні сварки через чергову зраду. Кобеліна натуральний.
— Ми завжди оберігалися. Це була моя умова.
— Хоч у цьому мізки не відмовили. Сподіваюся, ти більше повертати його не будеш? — запитав суворо Ігнат. — А то це себе не поважати з такою мерзотою зустрічатися.
— Не буду, — сказала ображено Катя. — Розбилися останні ілюзії. Він мене ніколи не любив. Йому подобалося, що я за ним бігаю.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова», після закриття браузера.