Вікторія Хорошилова - Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова

І кинулася через проїжджу частину. Деякі водії бачили наші божевільні перегони і пригальмовували. Інші просто матюкалися і сигналили. А я побачила на іншій стороні намальовані двері просто на стіні і бігла до них.

— Хоч би вийшло, хоч би вийшло.

— Що вийшло?

— Двері на стіні. Буду відчиняти у відділок.

Я перестрибнула огорожу і підбігла до намальованих дверей. Двері проявилися, і я, штовхнувши їх від себе, зробила крок до дільниці. І одразу відсахнулася вбік. А слідом за мною влетіли обидва чоловіки. Той, що назвав мене їжею, усміхнувся й облизнувся, підняв руку, направивши на мене. Я скрикнула від болю в центрі грудей. А потім був удар хвоста нага, і ми як кеглі розлетілися по підлозі. Ймовірний ґвалтівник упав непритомний. Я впала на спину і від удару в мене зламалася нога. А цей дивний мужик швидко підскочив і знову підняв руку і кинув у мій бік плетіння. Не знаю, як я це зробила, але я продублювала плетіння з невеликою зміною, деактивацією заклинання. Було складно просувати, але від зіткнення обидва плетіння розсипалися. А Ігнат знову зробив кидок хвостом і спеленав мужика, добре здавлюючи, що той знепритомнів. У той момент до загальної зали дільниці вбігло кілька магів. Швидко оцінили ситуацію і скували спеціальними кайданками чоловіка, якого вирубив Ігнат. Потім одягли на шию антимагічний нашийник. Той одразу перетворився. У відділку одразу кілька людей брудно вилаялися.

— Демон, ми повинні були здогадатися!

— Це, мабуть, він убивав і жер їхню магію або душі?

— Магію, — сказав Діма. — Сильні маги для нього були як делікатес. А в тебе сила останнім часом розкрилася. І ти стала ласим шматочком.

Маркус спробував підняти мене з підлоги.

— Ти як?

— За винятком зламаної ноги і кількох синців добре. Головне жива і не з'їдена, і не зґвалтована.

— Як жінка ти демону не цікава, — сказав один із прибулих магів.

— А це інший придурок хотів. Мені пощастило, що ці два барани рогами зчепилися, і я змогла втекти.

Маги, які сповивали демона, втупилися на мене.

— Він напав на тебе? — до них нарешті дійшло. — Подробиці!

— А можна спочатку лікаря? — запитала примружившись.

Ігнат не знав куди себе подіти від незручності.

— Не мельтеши, — сказала йому, — спасибі що врятував. А то б прямо тут зжер.

Лікар прибув швидко знеболив ногу і наклав шину. Після цього змогла вже спокійно розповісти, як зустріла обох чоловіків. Діма це підтвердив, і сказав, що все чув через навушник. Магів, які розслідують убивства цього демона, дуже зацікавив мій дар. А оскільки двері, відчинені мною, були ще не зачинені, була буквально тонка щілина. То вони змогли виглянути й подивитися на вулицю. Чим перелякали перехожих. А потім звернули увагу на малюнки в ділянці. Зачинені двері були на місці намальованих дверей.

— Цікаво двері зможеш відчинити тільки туди, де є другі намальовані двері.

— Не перевіряла.

— Не рекомендую перевіряти найближчим часом, — сказав лікар. — У дівчинки сильний стрес. І вона досі не повнолітня!

— Півтора місяця залишилося, — простонала я. — Чекаю не дочекаюся.

— З огляду на те, що в твоєму рідному світі у двадцять один повноліття, — підколов Діма.

Я на нього сердито подивилася.

— Я не чекатиму двадцяти одного, хуліганити почну у вісімнадцять.

— Хуліганство карається, за різними статтями, — сказав розгублено маг детектив.

Ми дружно пирснули зі сміху.

— Що ви мали на увазі під хуліганством?

— Секс, — сказав Маркус. — Усе банально. Татусь у неї суворий до вісімнадцяти ні-ні. І зайве обріжу.

Маг окинув Маркуса суворим поглядом і сказав:

— І правильно!

— Ще один татусь, — буркнув Маркус.

— Будуть у вас доньки сам будиш гарчати на їхніх женихів.

— Він їх загризе, — підколов Діма.

До лікарні мене взявся доставити Ігнат. А Маркуса я попросила зустріти вантажників із ванною. Коли вже була в лікарні мені зателефонував Діма.

— Нея, а накладна де?

— У мене.

Почула дружних хмик на тому боці. Потім незнайомий голос:

— Може хоч сфотографуєте і надішлете?

— Простіше відео ввімкнути, момент.

Увімкнула відео і показала накладну та чек. Перед відключенням зв'язку почула коментар Діми.

— Відразу видно, під чий зріст ванну вибирали.

А ми з Ігнатом поки добиралися пожартували, що він як мій батько виглядає.

— Головне з Катькою не зустрітися, а то знову зчепимося.

— Не сси, вона тобі винна ще за випускний. Якби не ти вона залишилася без нього.

Я наче наврочила тому, що варто було зайти в лікарню, побачили Катю, а вона нас. Ігнат ніс мене на руках, і дівчина одразу кинулася до нас. У неї рука була опухла.

— Чому ти її несеш?!

— Що з рукою?

Поставили вони одночасно запитання одне одному.

— Тату!

— Я випадково їй ногу зламав.

— Ну краще ногу, ніж мене б демон убив. Як справи кобра?

Ігнат почервонів від ледь стримуваного сміху.

— Тату!

— Колись коброчка моя, що сталося?

— Мене Стас штовхнув

— Це який із паралельної групи ідіот фарбований?

Катька хоч і скривилася від моєї характеристики її колишнього хлопця, але кивнула.

— Я так розумію ви знову розійшлися?

— Я застукала його, коли він Людку натягував у туалеті.

— Ти б перевірилася, раптом він заразний.

— Нея, — простогнали обидва нага.

— Що? Він їй зраджує все наше навчання. Це при тому, що в академії я була раз на рік. І щоразу чула їхні сварки через чергову зраду. Кобеліна натуральний.

— Ми завжди оберігалися. Це була моя умова.

— Хоч у цьому мізки не відмовили. Сподіваюся, ти більше повертати його не будеш? — запитав суворо Ігнат. — А то це себе не поважати з такою мерзотою зустрічатися.

— Не буду, — сказала ображено Катя. — Розбилися останні ілюзії. Він мене ніколи не любив. Йому подобалося, що я за ним бігаю.