В. В. Борзова - Дитячий фразеологічний словник

йти. Покірна ослиця почала зупинятися на кожному кроці, і Валаам двічі побив її. Коли ж напустився на неї втретє, ослиця «розкрила уста» і заговорила людським голосом, протестуючи проти побоїв.

Валити з хворої голови на здорову

рос. Валить с больной головы на здоровую

Перекладати вину з винуватого на невинного; звинувачувати невинуватого.

Вислів означає неправдиве звинувачення. Подібні за змістом фразеологізми: вертати (скидати, складати) вину (провину) на невинного, усіх собак (псів) вішати на шию комусь.

Варфоломіївська ніч

рос. Варфоломеевская ночь

Жорстка розправа, масове знищення людей, кровопролиття. Походження виразу пов'язане з історичною подією. У Парижі, в ніч із 23 на 24 серпня 1572 р., у день пам'яті святого апостола Варфоломія католики намітили побиття прихильників реформування католицької церкви — гугенотів-проте-стантів.

Уночі за сигналом дзвонів католики почали вдиратися до будинків, позначених білими хрестиками, і вбивати людей, які не чекали нападу. Тієї страшної ночі загинули десятки тисяч гугенотів.

Повернемося до наших баранів

рос. Вернёмся к нашим баранам

Такою фразою повідомлюють, що відступ від основної теми закінчився і розмова повертається до суті, або закликають того, хто виступає з промовою, не відволікатися від основної теми.

Від французького виразу revenons a nos moutons. У середньовічному тексті «Адвокат П'єр Патлен» такими словами суддя перериває промову багатого сукнороба. У справі проти пастуха, який вкрав у нього овець, сукнороб переключив свою увагу на адвоката Патлена, який захищав пастуха, тому що той не сплатив йому за шість ліктів сукна. При цьому він забув про головну тему — і судді доводиться нагадувати присутнім про горезвісних баранів.

Схожі епізоди є також і в інших авторів: наприклад, у римського поета Марциала, у Рабле в романі «Гаргантюа і Пантагрюель», у п'єсі Д.-О. Брюеса та інших.

Верства келебердянська (пирятинсь-ка, чугуївська, мальована тощо)

рос. Верста Коломенская

Дуже висока на зріст людина. Верства — давня східнослов'янська міра великих віддалей, що становила приблизно 1 км і вживалася до запровадження метричної системи. Верствовий стовп — один зі стовпів, які ставили обіч дороги на віддалі 1,056 км один від одного для визначення відстані між певними пунктами. Такі стовпи були дуже високими.

Вішати галушки (локшину) на вуха

рос. Вешать лапшу на уши Пудрить мозги

Казати неправду, небувальщини й вигадки, щоб відвернути увагу від суті балачками, просто «клепати язиком».

За однією з версій, походження виразу може бути пов'язаним зі значенням (на специфічному жаргоні) слова «локшина» у сенсі клапоть тканини; ним можна зав'язати «розвішані» вуха і зробити людину немовби глухою, щоб робити з нею все, що завгодно. Частіше ж під локшиною мають на увазі тонкі смужки тіста. Навішані на вуха, вони стали образом абсурдної інформації, брехні.

Існують й інші версії пояснення походження виразу.

Бачити все в рожевому світлі

рос. Видеть в розовом свете

Сприймати все ідеалізовано, в кращому вигляді, ніж є у дійсності. Бачити тільки добре, дивитись на все оптимістично.

Бачити наскрізь

рос. Видеть насквозь

Добре знати, розуміти що-небудь; уміти розпізнавати чиїсь думки і наміри.

«О, вона бачить його наскрізь, всі його думки й бажання, то нехай він сидить, не рипається, в бабське діло не мішається». (М. М. Коцюбинський. «Відьма»)

Висіти на волоску (на волосинці)

рос. Висеть на волоске

Перебувати в дуже непевному, не-визначеному, критичному становищі; наближатися до чогось фатального, небезпечного.

Витати (літати) в хмарах (у високих сферах, у позахмарному просторі)

рос. Витать в облаках

Сприймати дійсність нереально, наївно; плекати безплідні мрії, фантазії; бути непрактичним, не помічаючи дійсності навколо.

Внести свою лепту (внесок)

рос. Внести свою лепту

Зробити свій, навіть невеликий, внесок у загальну справу; взяти посильну участь у чомусь корисному.

Слово «лептос» у перекладі з грецької означало: маленький, тонкий.

Лепта — назва дрібної мідної монети в Стародавній Греції. У Євангелії від Марка (12:41–44) йдеться про бідну вдову, що поклала під час збору посвяти у храмі в жертовну чашу «... дві лепти, цебто гріш». Це були її останні гроші. У тексті сказано, що для Бога ці лепти вдови, яка повністю поклала надію на Господа, були приємнішими від багатьох інших дарів, що були піднесені від надлишку.

До речі, і зараз греки називають монету вартістю 1/100 євро лептою, а не євроцентом.

Вода крапля по краплі навіть камінь довбає

Тиха вода греблю рве

рос. Вода (капля) камень точит (долбит).

Терпение и труд всё перетрут

Можна багато чого досягти постійними і наполегливими зусиллями, навіть якщо вони здаються незначними.

Так можна підбадьорити того, хто почав сумніватися в успіху своїх дій. Фраза давньоримського поета Овідія: (лат.) Gutta cavat lapidem, non vi sed saepe cadendo. Перекладається вона так: крапля точить камінь не силою, а частотою свого падіння.

Водити за ніс (за носа)

Водити за кирпу

рос. Водить за нос

Обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось.

Вираз виник, ймовірно, від порівняння з ведмедями, яких цигани водили за кільце, протягнуте в носі, і примушували виступати, при цьому обманюючи обіцянками чогось смачненького.

Ввійти в смак

рос. Войти во вкус

Починати відчувати задоволення від чого-небудь, виявляти дедалі більший інтерес до чогось.

Вовк в овечій шкурі

рос. Волк в овечьей шкуре

Про лицемірну людину, яка під маскою доброзичливості приховує лихі наміри.

Вираз із Біблії. У Євангелії від Матвія (7:15) сказано: «Стережіться лжепророків, що приходять до вас у овечій одежі, а всередині суть вовки хижі».

Ворона вороні око не виклює

Свій свояка вгадає здалека

рос. Ворон ворону глаз не выклюет [а выклюет, да не вытащит]. Рыбак