Віталій Механік - Картограф, Віталій Механік

У всюдиході є аптечка, але знеболювальне вколоти проблематично. Куди в такому стані прямувати? До складу картограф ще дотягне, а от на решту шляху до «Плутона» сил точно забракне. Єдина надія на Трола Вегера. Можливо, перебуваючи в печері, його оминула ударна хвиля.

Подув потужний вітер і зніс увесь смог в міжгір’я. Перед очима Норда проявилася повна картина трагедії. Картографу дуже пощастило: кам’яна стіна, куди його кинуло, була посічена блискучими шестикутниками захисної оболонки модуля. Присипані камінням тіла зеленими горбками вирізнялися на рудому тлі. Рештки меблів, пластиковий посуд, особисті речі, погнуті стійки металевого каркаса нагадували сміттєзвалище, а не базову стоянку.

Зейн знову застогнав від безсилля змінити долі загиблих. Чому картограф живий? Він теж повинен померти. Внутрішній голос казав: «Знімай шолом і приєднаєшся до розвідників». Ні, так чинять боягузи. Картограф зобов’язаний встановити причину катастрофи. Не може бути наслідків без причини. Коли наявна відмова техніки, є над чим замислитися проєктувальникам, а якщо присутній людський фактор, тоді слід попрацювати психологам і астромедикам, котрі відповідальні за підбір людей в екіпажі зорельотів.

— Кисень кінчається, кисень кінчається, — мов мантру повторював Норд Зейн. Роздуми — хороша річ, але дізнання стане актуальним, коли чоловіку вдасться вибратися з халепи. Поки в нього є гарний шанс поповнити ряди мертвих розвідників.

Перемагаючи біль, чоловік підвівся, сперся на імпровізовану милицю у вигляді зігнутої стійки каркаса й попрямував до складу.