Марті - Тіні Системи , Марті

Третя глава: "Петля часу"

Гачок (сьогодення) 

Олекса прокидається на холодній, сирій підлозі старої будівлі. Навколо темрява, що пробивається лише крізь розбиті вікна. Він відчуває слабкість, голова розколюється. На руці – розмазана кров, але рана вже затягнулася. На підлозі лежить дивний предмет: невеликий ключ з вигравіруваними цифрами "17-12". 

Поруч із ним – тіло незнайомця, без ознак життя. Олекса намагається згадати, що сталося, але пам’ять фрагментована. Єдине, що спливає в голові: "Ти маєш зупинити це. Ти знаєш, як." 

Стан паніки. Він вибігає з будівлі, але навколо – порожнє, мовчазне місто, де кожен звук здається загрозою. 

--- 

"Тиждень тому" 

Минуле відразу відчувається депресивним. Олекса живе одноманітно й ізольовано. Його квартира – це маленька кімната з облупленими стінами, вікна якої завжди закриті шторами. На столі – недоїдки, порожні чашки, старий ноутбук, який він навіть не вмикав тижнями. 

Його життя – це рутина без мети: робота, яка не приносить радості, спроби уникати контактів із людьми, і нав'язливе відчуття, що за ним хтось спостерігає. 

Одного дня він отримує анонімне повідомлення:
"Ти не знаєш, хто ти. Приходь на Ратушну, 6, якщо хочеш дізнатися правду." 

Спершу Олекса вирішує це ігнорувати, але через кілька днів щось змінюється: на стіні біля його квартири з’являється символ – той самий, що вигравіруваний на ключі, який він знайде в майбутньому. 

--- 

Олекса починає помічати дрібниці: 

Люди на вулицях уникають його погляду, але іноді здається, що вони спостерігають за ним. 

У нього починають проявлятися дивні спогади про місця, де він ніколи не був, і людей, яких не знає. 

У дзеркалі він бачить своє відображення, але щось у ньому здається "неправильним".


Він вирішує піти на Ратушну, 6, де знаходить покинутий будинок. Там – підвал, в якому він бачить ще більше символів і карту з його ім’ям. На карті вказані місця, де він уже бував, і кілька точок, які він не впізнає. 

--- 

У минулому: атмосфера безнадійності, сирості й самотності. Олекса – людина, яка намагається зрозуміти, чому його життя перетворилося на хаос, але боїться зробити хоч якийсь крок. Його стан підкреслюється деталями: дзвінок телефону, на який він не відповідає, порожній погляд у стелю, звук годинника, що стає нестерпним. 

У сьогоденні: Олекса діє швидко, інстинктивно. Відсутність спогадів лякає, але змушує його рухатися. Він знаходить ключ і намагається зрозуміти, що з ним сталося, з'єднуючи деталі. 

--- 

Минуле: Олекса все ж заходить у підвал на Ратушній. Там він знаходить щоденник із записами, які, здається, належать йому, але він не пам’ятає, коли це писав. Один із записів звучить тривожно:
"17-12. Це вже було. І буде знову." 

Сьогодення: Олекса знаходить карту в кишені мертвого незнайомця. На карті зазначено ту саму дату: 17-12. Але це завтра. 

Олекса чує кроки за собою. Він обертається, і все знову темніє.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍