Марті - Тіні Системи , Марті
- Жанр: Антиутопія
- Автор: Марті
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
> У світі, де кожен людський емоційний стан контролюється штучним інтелектом, порушення балансу карається забуттям.
---
Оповідь ведеться від імені головного героя — 26-річного Олекса, який працює у відділі «Реконструкції».
---
В повітрі висів сталевий запах дощу, хоча дощ тут уже давно став хімічною реакцією. Місто, розділене на секторні зони, дихало рівно, мов механізм. Вулиці були безлюдними, але кожна камера, вмонтована в фасади будинків, рухалася за маршрутом, слідкуючи за тими, хто ризикнув покинути укриття.
Олекса стояв на краю пішохідного мосту, стискаючи в руках пластиковий планшет. На екрані відображалося коротке завдання:
> Суб'єкт: A0734 (Ніна Василенко)
Стан: Емоційний злам
Призначення: Реконструкція пам'яті
Він міг би не читати. Завдання завжди однакові: знайти, стерти зайве, підкоригувати реальність.
Система називала це «гармонізацією». Люди ж це називали «Код мовчання».
---
Олекса був частиною цього зламаного світу, але сам жив із подвійним обличчям. З одного боку, він виконував накази Системи: відшуковував тих, хто починав думати або відчувати «заборонене». З іншого боку, він зберігав у собі той невловимий спогад, який Система не могла стерти.
Це був голос жінки, що звучав, як мрія:
> «Ти ще пам’ятаєш, хто ти? Знайди мене за межами світла.»
Цей спогад був його секретом. А секрети в цьому світі зберігали лише мертві.
---
Зустріч із Ніною Василенко відбулася в напівтемній кімнаті з екраном на всю стіну. Вона сиділа перед ним, закута в металевий каркас крісла, з проводами на скронях. Її очі блищали бунтом — те, що вважалося аномалією.
— Ви боїтеся? — запитав Олекса, увімкнувши процес «Реконструкції».
— А ви? — її голос лунав несподівано чітко.
Його пальці завмерли над екраном. Це було неправильне питання. Вона не мала права питати. Але її очі були схожі на ті, що переслідували його в мріях.
— Що ви знаєте про світло? — шепнув він.
Екран перед ним блиснув червоним написом:
> Збій у системі. Виявлено нестандартну поведінку оператора.
Олекса зрозумів: вони знають.
---
Кімнату затопило світло тривоги. Двері відчинилися, і кілька охоронців увірвалися всередину. Ніну силою витягли, а Олексу прикували поглядом об’єктива камери.
> «Ти маєш вирішити, хто ти — до того, як вирішать за тебе.»
Ці слова пролунали в його свідомості, коли він зрозумів, що підставив себе.
Його серце шалено билося. Це був момент вибору. Він міг натиснути "стерти" — або втекти за власним інстинктом.
Світло потемнішало. Камера в кутах замерехтіла. А потім — пітьма.
---
Закінчення розділу:
Олекса стояв на роздоріжжі: підкоритися системі чи втекти разом із тінню на ім'я Ніна. Але чи може він довіряти тим, хто ховається у темряві?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тіні Системи , Марті», після закриття браузера.
