Mary Uanni - Система Маяк, Mary Uanni

— "Маяк"… — сказала вона, ледве вірячи, що вимовляє це слово після стількох років. — Я була в грі... Але чому я... забула про це?

Марк і Аліса мовчали, очікуючи пояснень, але Єва була надто розгублена. Її розум намагався відновити ланцюг подій, але питання випереджали відповіді.

— Всі ці роки... — Єва відчула, як її голос затремтів від сум’яття. — Чому я не пам’ятала про систему? Чому я раптом забула про неї? Що це означає? Вона з'явилася, коли мені були потрібні гроші. Я підписала контракт… Я була гравцем 001.

Аліса і Марк обмінялися поглядами, і Єва помітила, як їхні вирази змінилися, ставши серйозними.

— Ти повинна пояснити це, — сказав Марк. — Ми повинні зрозуміти, про що йдеться. Чому ти не розповіла нам раніше?

— Я не пам’ятала! — вивела Єва, її емоції наростали. — Я жила з цим протягом багатьох років, і, коли я нарешті усвідомила, що це сталося, я забула про всі ці жахи!

— Ми намагатимемося допомогти тобі, — запевнила Аліса. — Але ти повинна розповісти нам все. Коли ти підписала цю угоду? Що відбувалося тоді?

Єва закрила очі, відчуваючи, як спогади повільно повертаються до неї. Вона згадала той момент, коли в її житті все стало на голову. Її батьки отримали серйозні травми в аварії, і вона залишилася одна. Як важко було бачити їх у лікарні, з пов’язками на голові і апаратами, що підтримують життя.

— Я була самотня, — почала вона, відкриваючи очі. — Мені потрібно було знайти способи підтримувати себе. І тоді я дізналася про "Маяк". Це здавалося єдиним виходом…

Вона розповіла про свою тривогу, про те, як стала гравцем, не усвідомлюючи, до чого це призведе. Як наївно підписала угоду, не замислюючись про наслідки. І як усі ці роки її пам’ять була заблокована, ніби хтось вирвав цю частину її життя.

— Чому я забула? — прошептала вона, почуваючи, як сльози котяться по її щоках. — Чому мені так важко згадати?

Марк і Аліса сиділи поруч, і в їхніх очах видно було розуміння і підтримку. Вони знали, що це лише початок нового шляху. Єва могла знову знайти себе, але для цього їй доведеться знову зіткнутися з минулим.

— Ми розберемося, — сказав Марк, обіймаючи її. — Ти не одна. Ми разом, і ми знайдемо шлях, щоб дізнатися правду про "Маяк".

— Так, — підтвердила Аліса. — Разом ми все подолаємо.

У цей момент Єва зрозуміла, що, незважаючи на всі труднощі, у неї є друзі, які готові стояти на її стороні. Ця підтримка дарувала їй надію на те, що разом вони зможуть впоратися з будь-якими викликами, які чекають попереду.

Єва глибоко вдихнула, намагаючись заспокоїтися. Її думки все ще метушилися, і вона знала, що попереду чекають непрості часи. Але присутність Марка та Аліси давала їй сили. Вони були її опорою, і вона була вдячна за це.

— Що тепер робити? — запитала Аліса, її голос звучав рішуче, хоч і трішки тремтів від переживань. — Як ми можемо дізнатися більше про "Маяк"?

— Перш ніж приймати якісь рішення, нам потрібно відновити всі деталі, — зазначив Марк. — Ти пам’ятаєш, з ким ти підписувала цей контракт?

— Ні, — зізналася Єва, опустивши погляд. — Я була в такому стресі. Це все відбувалося так швидко. Я пам’ятаю тільки, що це було в темному приміщенні, і я відчувала, що у мене немає вибору.

— Можливо, є якісь документи або записи, які можуть допомогти, — запропонувала Аліса. — Ти ж, напевно, підписала щось на папері.

— Так, можливо, я зберегла копію угоди, — сказала Єва, намагаючись пригадати. — Це було так давно… Але я точно знаю, що це може бути у моїй старій речі.

— Тоді нам потрібно буде перевірити, — заявив Марк, його голос звучав впевнено. — Як тільки ми вирішимо цю справу, ми зможемо отримати більше інформації про цю систему.

Аліса кивнула, але її вираз обличчя видавав її тривогу.

— Але що, якщо "Маяк" все ще слідкує за тобою? Якщо вони дізнаються, що ти згадала про них?

— Я не знаю, — зізналася Єва, її серце забилося частіше. — Я просто хочу, щоб усе закінчилося. Щоб я могла жити без страху.

— Ми подбаємо про тебе, — запевнив її Марк. — Ми будемо на чеку. І, якщо буде потрібно, ми знайшемо спосіб зупинити "Маяк".

В цей момент до палати зайшла медсестра, її обличчя було спокійним, але уважним.

— Як ви почуваєтеся, пані Єва? — запитала вона, перевіряючи монітори навколо ліжка.

— Краще, — відповіла Єва, намагаючись посміхнутися. — Просто… багато думок в голові.

— Це нормально після такого стресу, — пояснила медсестра. — Якщо вам щось потрібно або ви відчуєте нездужання, просто натисніть кнопку виклику.

Після її виходу Єва знову зосередилася на розмові з друзями.

— Я не можу залишити все це без відповіді. Я хочу знати правду про "Маяк" і чому я стала гравцем 001, — сказала вона, рішучість у її голосі зростала.

— Тоді ми розпочнемо розслідування, — підтвердив Марк. — Можливо, варто поговорити з іншими, хто міг мати справу з цією системою.

— Або, можливо, знайти тих, хто заважає нам дізнатися правду, — додала Аліса, її обличчя відбивало рішучість. — Я знаю, що це небезпечно, але ми не можемо стояти осторонь.

Єва відчула, як в її серці розцвітає нова надія. Це був новий етап їхньої боротьби. Вона усвідомила, що з друзями на своєму боці зможе подолати всі труднощі, навіть ті, що здавалося б, були непереборними.

— Я готова, — сказала вона, піднімаючи голову. — Давайте зробимо це разом.

Друзі кивнули, і в їхніх очах відбивалося спільне бажання знайти правду, вийти на поверхню та подолати "Маяк". Це було їхнє завдання, їхній шлях до свободи, і Єва знала, що, навіть коли буде важко, вона не залишиться одна.

Батька Марка, Олександра, затримали на місці злочину. Поліція одразу ж заарештувала його, але йому вдалося передати важливу інформацію, яка могла змінити все.

Олександр, поки його вели до відділку, обмірковував свої дії. У його свідомості розгорталися спогади про "Маяк", програму, яку він сам розробив багато років тому. Це було дослідження, яке спочатку мало на меті допомогти людям, що страждають від психічних розладів. Однак, на жаль, все пішло не за планом.