Mary Uanni - Система Маяк, Mary Uanni

Якщо поринути в минуле, Олександр пригадував, як його команда розробила систему "Маяк". Вони зібралися у великій лабораторії, сповнені надії та ентузіазму. Кожен з них вірив, що можуть змінити світ на краще. За допомогою капсул, які містили спеціально розроблені препарати, вони планували допомогти людям забути травматичні спогади. Ідея була простою: якщо людина зможе забути про свої страхи і болі, вона зможе жити повноцінним життям.

— Уявіть, — говорив Олександр своїй команді, — якщо ми зможемо допомогти хоч одній людині знайти спокій, це буде величезним досягненням!

Але вже на початкових етапах тестування з'ясувалося, що результати не відповідали очікуванням. Спочатку все виглядало обнадійливо: учасники з позитивними спогадами відчували полегшення. Але незабаром почали виникати проблеми. Люди, які проходили експеримент, не лише забували про свої травми, але й втрачали частину своєї ідентичності. Вони ставали менш емоційними, їхні переживання ставали поверхневими.

Поступово система почала виходити з-під контролю. Були випадки, коли учасники поверталися з випробувань з новими, навіть вигаданими спогадами. Олександр зрозумів, що не все йде так, як було задумано, але його побоювання не почули. Команда продовжувала працювати, адже сподівання на успіх все ще жевріло в їхніх серцях.

— Ми просто ще не знайшли правильного підходу, — намагався переконати себе і колег Олександр, хоч у душі він почувався все більш і більш занепокоєним.

Але далі стало ще гірше. З'ясувалося, що окрім лікування, капсули використовувалися в інших цілях. З'явилася група людей, яка вирішила експериментувати з "Маяком", використовуючи його для маніпуляцій і контролю над людьми. Олександрова команда не могла навіть уявити, що їхнє творіння буде перетворено на знаряддя влади.

Одного дня Олександр дізнався, що його розробки використовуються в незаконних експериментах. Учасники отримували капсули не для лікування, а для створення нових особистостей, нових реальностей, у яких вони могли втекти від реального життя. Це стало для нього справжнім шоком. Він усвідомив, що те, що починалося як благородна мета, тепер стало знаряддям для маніпуляцій.

— Я не можу дозволити, щоб це продовжувалося, — думав Олександр, починаючи розробляти план втечі. — Я повинен зупинити це!

Але його намагання зупинити експерименти не увінчалися успіхом. Він почав отримувати погрози від тих, хто стояв за новою системою, від тих, хто мав намір використовувати "Маяк" для своїх цілей. Олександр знав, що не може залишити свого сина в цій небезпеці. Тому він наважився на ризик, сподіваючись, що зможе вивести Марка з-під впливу "Маяка".

Тим часом у поліцейській дільниці, коли Олександр виклав усю правду про "Маяк", його слова почали мати вагу. Слідчий вислухав його зосереджено, усвідомлюючи, що можливо, Олександр може дати новий погляд на цю таємничу справу.

— І ви говорите, що система використовувалася не за призначенням? — запитав слідчий, підносячи записник.

— Так, — підтвердив Олександр. — Я знаю, де знайти докази. Я готовий їх надати, якщо мені обіцяють захист.

Слідчий кивнув, розуміючи, що з цим свідченням їхня справа може набрати нових обертів.

У лікарні, поки Єва, Аліса та Марк намагалися зрозуміти, як діяти далі, страх і тривога заповнили їхні серця. З кожним новим відкриттям вони усвідомлювали, що "Маяк" — це не просто система, це небезпечна гра, в яку вони потрапили, не знаючи цього.

— Ми повинні дізнатися більше про те, що насправді відбувається, — заявила Єва, рішуче піднімаючи голову. — Я готова дізнатися про своє минуле і про "Маяк".

Це стало їхнім спільним завданням — не лише для порятунку себе, але й для того, щоб зупинити ту силу, яка намагалася контролювати їхнє життя. Вони знали, що шлях буде важким, але в них була надія — надія на те, що разом вони зможуть знайти правду.

Олександр, сидячи в поліцейській дільниці, розумів, що його слова мають великий ризик. Він не лише зізнавався у злочинах, які він не вчинив, а й намагався звинуватити свого сина, який виявився у центрі всієї цієї жахливої історії.

— Я став агресивним через те, що система, яку я створив, вийшла з-під контролю, — почав він, глибоко зітхаючи. — Я повинен був зупинити це раніше, але відчував безвихідь. Мене підштовхнули до цього, змусили замовчати. Я думав, що якщо звинувачуватиму когось іншого, може, мене залишать у спокої.

Слідчий, уважно слухаючи, вів запис.

— Але чому ваш син? Чому саме Марк? — запитав він, зосереджуючи увагу на кожному слові Олександра.

— Я завжди боявся за його безпеку, — відповів Олександр, опустивши голову. — Коли все почало виходити з-під контролю, я став агресивним і почав робити безглузді речі. Я подумав, що якщо зроблю Марка винним у всьому, зможу захистити його. Це звучить божевільно, але в той момент це здавалося єдиним виходом.

В його очах з’явилися сльози.

— Я ніколи не хотів, щоб він потрапив у це. Я хотів, щоб він був щасливим, щоб у нього було нормальне життя. Але страх вразив мене. Коли я дізнався про таємниці "Маяка", зрозумів, що можу втратити його, якщо не зроблю щось радикальне.

— То ви відчували тиск з боку інших людей? — запитав слідчий, уважно вивчаючи кожен його жест.

— Так, вони знали про мої експерименти і загрожували мені, — зізнався Олександр. — Я вирішив, що, якщо зроблю свого сина злочинцем, зможу відвести від нього увагу. Вважав, що так зможу зберегти його безпеку. Я просто не знав, як інакше захистити його.

В цей момент у поліцейській дільниці відчувалася напруга. Слова Олександра заливають кімнату гнітом та страхом, і слідчий усвідомлював, наскільки все це складно.

— Але ви розумієте, що ваші дії можуть призвести до ще більших проблем? — спробував підвести його до істини слідчий.

Олександр, згорбившись, кивнув.

— Я розумію. Я втратив контроль над ситуацією. Все, що я намагався зробити, вийшло на шкоду моєму сину. Я брав участь у всіх цих експериментах, і все це — моя відповідальність. Я повинен був зупинити це раніше, але я був слабкий. Я не зміг впоратися з тиском, який на мене чинили.