Julybookss - Спадкоємиця Темного Володаря, Julybookss

– Мені лестить, що ви вважаєте мене ідеальним. – намагався підловити мене декан. – Та раджу прислухатись до моїх слів.

– Ви нічого про мене не знаєте – розізлилась я. – Чому ж вирішили давати мені поради? Я доросла дівчинка, зі своїми проблемами розберусь сама.

– Тому, що ваші «проблеми» впливають на ваше майбутнє. – професор Рейк також розізлився. – Ви майже місяць літаєте в хмарах і зовсім закинули навчання. Ви знаєте на скільки написали тест з основ магії? Не знаєте? Так я вам скажу, на 3/10. Чи може ви вирішили послухати поради професора Торма і швидко вискочити заміж? Тоді вам навчання не потрібне, можете йти брати уроки «Як задовільнити чоловіка?»

Мій ляпас був таким самим різким, як і слова професора. Я не розуміла, що саме зробила, та декан перейшов межу. Можливо, я б не стала слухати його слова за інших обставин, але в глибині душі я розуміла, що він має рацію. Я справді закинула навчання і повністю посвятила себе Алексу. Я зробила те, про що мене просили не робити. Я втратила голову, а декан єдиний хто відкрив мені очі.

– Надіюсь ви задоволені? – прошипів професор мені в обличчя. – Запам’ятайте цей випадок, бо наступного не буде. Якщо ви не візьметесь за голову, ваше навчання в цих стінах буде завершене.

Чоловік залишив мене з думками, які не бажали покидати мою голову. Зараз я прокручувала багато з них, та одна звучала голосніше інших. Він правий. Він абсолютно правий.

– Ви з ним так і не говорили? – поцікавилась Елла. – Вже цілий тиждень пройшов.

– Не говорили, – констатувала факт. – я знаю, що повинна перша підійти та ніяк не наважусь.

– Леді, я вам не мішаю? – перебила нас професорка Доріс.

– Пробачте, міледі. – відповіли ми в унісон.

– Я раджу уважно слухати сьогоднішнє заняття, – менторським тоном почала жінка. – це стосується всіх. Цього року у вас буде цікавий екзамен. Ви зможете на практиці продемонструвати ваші вміння зі зваблення.

– Про що вона? – зашепотів Мел.

– Й гадки не маю. – відповіла Елла.

– Кожному з вас попадеться випадковий обʼєкт. – продовжила професор. – Ваша ціль, дізнатись пароль, який знає лише він. Ви будете необмежені в виборі стратегій чи методів, головне результат.

– Хто буде обʼєктом? – запитала Елла.

– Це може бути як студень-старшокурсник, так і викладач академії. – пояснила професор.

– Скільки у нас буде часу на виконання завдання? – запитав ще хтось з групи.

– Наш з вами екзамен в розкладі останній, тому ваш час почнеться зі стартом сесії. – добавила Доріс. – Але не пізніше нашого екзамену. Половину балів за цей екзамен вам поставить ваш обʼєкт, другу половину – я. Тому раджу добре підготуватись до цього завдання.

– До сесії вже не так багато часу, – я озвучила думки, після завершення заняття.

– Ти права, – погодилась Елла. – нам варто інтенсивніше взятись за навчання.

– Адептка Ренніс, вас викликають в кабінет декана бойового факультету. Прошу підійти негайно! – по академії прозвучав гучномовець.

– Що він вже від тебе хоче? – поцікавилась Елла.

– Сама не знаю, – я знизила плечима. – він міг сказати, що хоче ще на занятті.

– Краще йди, поки не розізлився. – втрутився Мел.

Постукавши та дочекавшись відповіді, я увійшла в кабінет декана. Першим, що кинулось в око – це легкий безпорядок на його столі. Завжди правильний професор Рейк і допустив такий безпорядок? Це було йому зовсім не властиво. Я так кажу ніби добре його знаю, хоча це не так. Єдине, що могла сказати точно – він був вимучений. Його завжди ідеально вкладене чорне волосся, зараз хаотично падало на обличчя професора, а довгі впадини на чолі стали більш помітними.

– Викликали, сер? – запитала я, порушуючи тишину.

– Викликав. – відповів професор піднімаючи на мене свій погляд. – Присідайте, будь ласка.

Я сіла в крісло навпроти столу декана, та очікувала почути причину, по якій я зараз тут.

– Я помітив, що ваші результати в навчанні дещо покращились. – почав здалеку професор. – На це повпливало ваше розставання з професором Блеквудом?

– Звідки ви… – здивувалась я. – Неважливо. Ми з ним не розходились.

– Тому я вас і викликав. Ви ж розумієте, що стосунки між адептом та професором не вітаються в нашій академії? Тим більше, якщо вони впливають на успішність адепта. – почав підготовлену промову декан. – Я міг би з легкістю звільнити професора Блеквуда, а вас відрахувати. Але я хочу дати вам обом шанс залишитись.

– Якщо ми розійдемось. – завершила промову замість професора. – Послухайте, моя успішність зовсім на звʼязана з професором Блеквудом, і я вже підтягнула всі предмети.

– Це звісно добре, але моя умова залишається незмінною. – беззаперечно відповів декан.

– Ви ж розумієте, що зараз просто користуєтесь своєю владою в академії, щоб зробити так як ви хочете? – я починала злитись. – З чого ви взяли, що можете лізти в моє особисте життя? Тим більше, диктувати свої правила.