Кучеренко Анна - Швачка з іншого світу, Кучеренко Анна

Три місяці по тому

Через три місяці.

 - Донечко, ти прекрасна! - розчулилася мама, побачивши мене у весільній сукні, і заплескала в долоні. Батько схвально хмикнув.

 Я подивилася на своїх рідних, які зазирнули в кімнату, і посміхнулася: батько і дідусь, які одночасно захотіли увійти у вузький отвір дверей, застопорилися, не бажаючи поступатися один одному. Після тієї приємної вечері ми з дідусем зблизилися, що зовсім не тішило батька. Він відверто ревнував мене до власного батька й тієї уваги, що я приділяла Аїду.

 - Хлопчики, не сваріться: вам обом мене ще під вінець вести! - спробувала втихомирити їх я.

 Чесно, збоку і не скажеш, що вони батько і син - поводяться вони скоріше як брати, які не поділили бажану іграшку.

 Мама теж помітила цю схожість, і ми постійно над цим посміюємося.

 - Не старайся, донечко, вони ж як півні чи горили: їм тільки привід дай, вони одразу битися почнуть, - жартівливим голосом сказала мама.

 На що батько і дід лише надулися, як сичі, і почали гіпнотизувати нас поглядами.

 - Змовилися, значить? - пробурмотіли вони в один голос і знову почали метати блискавки один в одного, бажаючи спопелити суперника.

 А я лише хихикнула і подивилася на своїх найрідніших людей. Тепер я розумію, що не даремно пережила всі ті життя, і що мені дуже добре поруч із ними.

 А зараз я вийду заміж за найпрекраснішого у світі чоловіка, і одразу ж настане моє "довго і щасливо".

Одруження мало відбутися в нашому ж парку, і мої рідні проводили мене до самого входу в алею з кущів троянд, що мала привести мене до вівтаря... Я підхопила весільну сукню і кинулася вперед до свого нового, сімейного життя.

 ***

Безліч тисячоліть після весілля.

 Планета Азур

 Міфіка

Я сиділа і дивилася на перший весільний танець свого сина. Мій улюблений Артур. Моя радість і втіха, одружився.

Кілька тисячоліть ми з батьками та Люцієм перебували на Землі, перероджуючись з одного тіла в інше

Поки Зевс не запропонував нам перебратися на Азур. Тут добре і спокійно. І тут же через, сама не пам'ятаю вже скільки часу, у нас з'явився первісток Артур.

Коли я його носила, то вважала, що мій син буде так само прекрасний, як і його ім'я. Як же я помилилася! Хоча чому помилилася. Для мене час вагітності був прекрасним, а ось для Люцифера ні.

Мій настрій змінювався швидше ніж політ реактивної ракети, а бажання кожні дві секунди.

В результаті чого мій чоловік скупив мені всі мислимі й не мислимі продукти та навчився ухилятися від предметів, що раптово летять в нього.

Після народження з'ясувалося, що мій син повністю перейняв силу і можливості діда і почав йому допомагати: Аїд відверто ухилявся від роботи, ледарював, одним словом, а мій син опікувався загробним світом. Я бачила, що йому це подобалося

І незабаром він закохався в одну дівчину. Звичайну людину. Звали її Аріна.  Нам із Люцифером не залишалося нічого іншого, крім як прийняти в сім'ю ще одну землянку.

Коли син освідчився їй, я поставила їх перед фактом: або я зроблю для них вбрання на весілля, або вони танцюватимуть перший танець голими. Природно, вони погодилися. І тепер вони обидва в сніжно-білому, навіть очам боляче. Все це пошила для них я сама!

У цей момент мені згадався Даміан... я часто думаю про нього, сама не знаю, чому. І щоб відігнати тихий смуток, я переводжу погляд на свого чоловіка…

Він сидить праворуч від мене, притискаючи до себе спокійно сплячу крихітку Зафіру. Нашу молодшу доньку - мою відраду і любов. Мою маленьку зірочку! Поправивши чепчик на її голові, я поцілувала крихітку в лобик і подивилася на Люцифера. Ось чоловік, якого я буду любити вічно!

До речі, з Люцифера вийшов чудовий батько і чоловік. Він терпляче допомагав мені з нашим маленьким Артуром і зараз так само опікується Зафірою.

Так само він постійно дарує мені подарунки та квіти, не забуваючи жодної пам'ятної дати, на відміну від мене…

У такі моменти я розумію, що, коли поруч ті, кого ти кохаєш, слово "вічність" не видається таким вже страшним, ні, скоріше воно перефразується на "довго і щасливо".

Ось і прийшов кінець історії, а я дуже чекаю від вас зворотнього звязку. Мені все ще цікаво що ви думаєте про дану історію ^.^

Дякую що були зі мною до кінця, підписуйтесь, попереду в мене ще багато цікавих ідей та героїв.

З повагою Анна

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

З цією книгою читають Фентезі 416209 Обурливо гарна, або Ліки Його Високості Ольга Обська 868792 Фентезі 417976 Обраниця чаклуна Олеся Лис 220855 Фентезі 419013 Обурливо жадана, або Спокуса Його Величності Ольга Обська 71308 Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно