Сергій Олексійович - Мої 18, Сергій Олексійович
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вдома я все розповів Тані. Вона спочатку звісно посміялася. Але потім сказала, щоб я все знов спочатку повторив у деталях.
- То вона в тебе закохалася по вуха, — засміялася знов моя середня сестра.
- Чого це раптом?
- Це ти в неї питай з якого такого переляку ти їй сподобався до такої ступені. Це питання, вибач, не до мене.
- Та мені все одно не зрозуміло, чого вона від мене хоче? - Намагався розібратися я в цій дивній ситуації.
- Ох, братику, братику. Не розумієш ти нас, жінок. - Таня встала в позу. І це було дуже кумедно. В одній руці каструлю, в другій виделка. Я аж засміявся.
- Чого ти регочиш? А ти б хотів, щоб вона тобі напряму сказала. - "Ах, я тебе кохаю. Будь моїм хлопцем". Звісно, вона боїться, що ти з неї посмієшся. Бачиш, дівчина сама тобі себе пропонує. Сам вирішуй. Але краще тобі триматися від неї, як надалі. Бо затягне зашморг і не зрозумієш, як. Ми це вміємо. Дивись, яка вона хитра та продумана. - Здивовано вирішила моя середня сестра.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мої 18, Сергій Олексійович», після закриття браузера.