Юлія Богута - Неонова, Юлія Богута

Я ненавиджу війну

Я бачу, як пил осідає пальцях. Стирає собою мій дім. 
Отрутою він дістає до зап'ястя. Повільно усе відбирає що маю та ні. 

Так мало, так мало повітря у грудях. 
Неначе я просто у болі тону. 
Хтось скаже, героїв ніхто не забуде.
Та мертві, ненавидять нас за війну. 

Я чую, як знову лунають над нами. Ці вибухи знову летять.
Руйнують серця наші поміж містами. Вбивають допоки на півночі сплять.

Так мало, так мало повітря у грудях. 
Неначе я просто у болі тону. 
Ти скажеш, колись я усе це забуду.
Та знаєш, мій голос кричатиме знов про війну. 

Я ненавиджу. Я ненавиджу ваші серця.
Як сьогодні загине мій дім, то вже завтра твій світ доторкнеться до дна.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍