Ханс Рослінг - Фактологія

ДДТ, і сьогодні ще дуже обмежене. Пам’ять про недостатнє регулювання пустило в нас коріння автоматичної недовіри й остраху, які блокують здатність чути аргументи, що ґрунтуються на фактах. Але я все одно спробую.

Спробую на нищівному прикладі, коли критичне мислення спотворюється й високоосвічені, дбайливі та люблячі батьки відмовляються вакцинувати дітей від особливо небезпечних захворювань. Я люблю критичне мислення й обожнюю скептицизм, але в доказових межах. Отже, якщо ви скептично ставитеся до щеплення проти кору, я прошу вас дещо зробити. По-перше, подивіться, як виглядає дитина, яка вмирає від кору. Більшість тих, що підхопили кір, одужують, але від нього й досі немає ліків, і, попри всі досягнення сучасної медицини, одна-дві дитини з тисячі вмирає від кору. По-друге, запитайте себе: «Які факти примусять мене змінити думку?». Якщо відповіддю буде: «Ніякі факти й докази не вплинуть на мою позицію», — то ви виводите себе за межі раціонального фактологічного мислення, навіть за межі критичного мислення, яке й підштовхнуло вас відмовитися від щеплення. Що ж, щоб бути послідовним у скептицизмі щодо науки, наступного разу, коли вас плануватимуть оперувати, попросіть хірурга не ускладнювати завдання миттям рук.

Понад тисяча літніх людей померли, тікаючи від ядерного витоку, який нікого так і не вбив. ДДТ шкідливий, але я так і не знайшов жодних даних, які підтвердили б хоч одну смерть від цієї речовини. Дослідження шкідливості дусту, які не здійснювали в 1940-х, учені провели в наші дні. У 2002 році Центр контролю й запобігання захворюванням (ЦКЗЗ)[3] опублікував документ на 497 сторінок «Токсикологічні характеристики ДДТ, ДДЕ та ДДД» (Toxicological Profile for DDT, DDE and DDD). У 2006 році Всесвітня організація охорони здоров’я нарешті завершила аналіз наукових досліджень і, як і Центр контролю й запобігання захворюванням, визначила дуст як «помірковано шкідливий» для людей, стверджуючи, що в багатьох ситуаціях від нього більше користі, ніж шкоди.

ДДТ треба використовувати обережно, але є як «за», так і «проти». Наприклад, у таборах біженців, які кишать комарами, ДДТ — це часто найшвидший і найдешевший спосіб урятувати життя. Хоча американці, європейці та лобісти через страх відмовляються читати довгі розслідування й короткі рекомендації ЦКПЗ і ВООЗ та не хочуть навіть обговорювати використання ДДТ. Це означає, що деякі гуманітарні організації, що залежать від народної підтримки, уникають доказових рішень, які насправді врятують життя.

Покращення нормативної бази відбулося не через показники смертності, а через страх. І в певних випадках — Фукусіма, ДДТ — страх невидимих речовин виходив з-під контролю й завдавав більше шкоди, ніж ця речовина. У багатьох частинах світу стан навколишнього середовища погіршується. Але як драматичні кадри землетрусу поширюються активніше, ніж новини про діарею, так і лячні невидимі субстанції отримують більше місця в новинах, ніж менш серйозні екологічні проблеми, як-от руйнування океанського дна чи надмірний вилов риби.

Хемофобія — це також поява щопівроку «нових наукових результатів» про синтетичну речовину, знайдену у звичайній їжі в невеликій кількості і яка обов’язково вб’є вас, якщо з’їсти її... з вантажний корабель. На цьому етапі високоосвічені люди вдягають маски схвильованості й обговорюють це питання за склянкою червоного вина. Відсутність показників про будь-які жертви, здається, не має для цих обговорень жодного значення. Здається, що рівень страху зумовлений лише «хімічним» характером невидимої речовини.

А тепер перейдімо до страху номер один на Заході.

Тероризм

Якщо і є люди, які повністю зрозуміли силу інстинкту страху, то це не журналісти. Це терористи (страх закарбований уже в самій їхній назві). І їм таки вдалося зіграти на всіх наших примітивних страхах — фізичної шкоди, поневолення й отруєння чи зараження.

Тероризм — це виняток із глобальних тенденцій негативу, що описані в розділі 2. Із цим явищем ситуація дедалі гіршає. Отже, чи маєте ви рацію, коли боїтеся тероризму? По-перше, кількість смертей від тероризму становить 0,05 % від усіх смертельних випадків (дані за 2016 рік). Тому, найімовірніше, що не маєте. По-друге, усе залежить від того, де ви живете. Група дослідників із Мерилендського університету зібрала дані про всі терористичні акти, зафіксовані в надійних джерелах із 1970 року. Усі результати є у вільному доступі в Глобальній базі даних про тероризм, де описано 170 000 терористичних актів. Звідти ви дізнаєтеся, що за десятилітній період (2007–2016) терористи вбили 159 000 людей по всьому світу — це утричі більше, ніж кількість жертв за попереднє десятиліття. Як і у випадку з вірусом Ебола, коли цифри подвоюються чи потроюються, — це привід для хвилювання й детальнішого розгляду, що саме відбувається.

Полювання на дані про тероризм

У цій частині всі тренди закінчуються 2016-м, тому що саме цим роком датуються останні записи в Глобальній базі даних про тероризм. Дослідники пильно вивчають численні джерела, щоб уникнути пліток і неправильної інформації щодо кожного випадку, який вносився в перелік. Це займає час. Це хороша наукова практика, але для мене вона трохи дивна. Як і у випадках із вірусом Ебола й викидами СО2, про які я розкажу трохи далі, якщо йдеться про щось суттєве і тривожне, то нам важливіше отримати дані якомога швидше, а не потім, але ідеальні. Інакше як ми дізнаємося, зростає рівень тероризму чи спадає?

У Вікіпедії є статті з довгими переліками нещодавніх терористичних актів з усього світу. Волонтери оновлюють ці списки дуже швидко, лише за кілька хвилин після того, як з’являються відомості про атаку. Я люблю Вікіпедію, і, якщо вірити цим спискам, то не доведеться довго чекати, щоб поглянути на тенденції. Щоб перевірити надійність відомостей з англійськомовної Вікіпедії, ми вирішили порівняти її показники з тими, що є у Глобальній базі даних про тероризм за 2015 рік. Якщо дані збігатимуться майже на 100 %, то, імовірно, ми зможемо довіряти відомостям із Вікіпедії й використовувати її як надійне джерело для визначення найновіших тенденцій тероризму.

Виявилося, що Вікіпедія ненавмисно відтворює дуже спотворений світогляд. Спотворення відбувалося систематично відповідно до західного типу мислення. Наше розчарування було величезним. Точніше, воно становило 78 %. Саме стільки смертей від тероризму не потрапило до Вікіпедії. Хоч дані щодо Заходу були майже точними, усе, що стосувалося втрат «решти» світу, складало до 25 %.

Не важливо, наскільки мені подобається Вікіпедія, та ми потребуємо серйозних дослідників, щоб підтримувати надійні джерела даних. А для цього треба більше ресурсів, щоб швидше оновлювати ці дані.

Хоча в усьому світі рівень тероризму зростає, та на щаблі 4 він зменшується. У 2007–2016 роках загалом