О. М. Мірошниченко - Науково-практичний коментар Земельного кодексу України

До пункту "б". Сільські, селищні та міські ради уповноважені передавати земельні ділянки комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб. Як вже зазна­чалося, до розмежування земель державної та комунальної власності це повноваження поширюється на певні державні землі в межах населених пунктів (п. 12 розділу X "Перехідні положення" ЗКУ).

Порядок передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб визначається главами 19-21 ЗКУ (див. також коментар до статей, вміщених до названих глав).

До пункту "в". Сільські, селищні та міські ради уповноважені надавати земельні ділянки комунальної власності у користування. Як вже було сказано вище, до розмежування земель державної та комунальної власності це повноваження поширюється на частину державних земель в межах міст (п. 12 розділу X "Перехідні положення" ЗКУ).

Порядок надання земельних ділянок у користування визначається ст. 123 ЗКУ.

До пункту "г". Сільські, селищні та міські ради уповноважені здійснювати "вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності". Як вже було сказано вище, до розмежу­вання земель державної та комунальної власності це повноваження поширюється на деякі державні землі в межах міст (п. 12 розділу X "Перехідні положення" ЗКУ).

Порядок вилучення земельних ділянок із користування визначається ст.ст. 150, 151 ЗКУ.

До пункту "ґ". Коментований пункт надає сільським, селищним та міським радам право викупу земельних ділянок для суспільних потреб територіальних громад сіл, селищ, міст. Підстави та порядок викупу земельних ділянок для суспільних потреб визначаються ст. 146 ЗКУ (див. коментар).

До пункту "д". Коментований пункт відносить до повноважень сільських, селищних та міських рад організацію землеустрою. Дане положення має декларативний характер і не підкріплюється конкретними приписами ні ЗКУ, ні спеціального ЗУ "Про землеустрій", де у п. "а" ст. 19 механічно дублюється. Разом з тим, в сфері організації землеустрою сільські, селищні, міські ради можуть бути замовниками проведення землевпорядних робіт (ст. 26 ЗУ "Про землеустрій"), затверджувати відповідні замовлені ними проекти (ст. 182 ЗКУ) тощо.

До пункту "е". Зміст повноважень із "координації діяльності місцевих органів земель­них ресурсів", які передбачені у коментованому пункті, законом чітко не визначається. Враховуючи те, що між сільськими, селищними та міськими радами та місцевими органами земельних ресурсів відсутні відносини підпорядкування, вважаємо, що повноваження із "координації" не можуть мати зобов'язуючого характеру, і передбачають лише налагодження взаємодії, інформаційного обміну, надання методичної допомоги тощо.

Щодо створення окремими міськими радами власних органів земельних ресурсів (у складі їх виконавчих органів) див. коментар до ст. 9 ЗКУ. Що ж стосується місцевих органів земельних ресурсів на рівні сіл та селищ, їхня кількість вкрай незначна. Пп. "д" п. 4 розділу X "Перехідні положення" ЗКУ KM було дане доручення "вирішити питання в установленому порядку про введення посад інженерів-землевпорядників у штати сільських, селищних рад та організацію державних відділів (управлінь) земельних ресурсів у міських радах". Стан виконання цього доручення до сьогодні залишається незадовільним, насамперед, в силу недостатності матеріальних ресурсів.

Щодо системи та компетенції органів земельних ресурсів див. ст. 15 ЗКУ та коментар до неї.

До пункту "є". Даним пунктом до повноважень сільських, селищних та міських рад віднесено здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства. Таке формулювання видається не зовсім вдалим, оскільки "контроль за додержанням екологічного законодавства" охоплює "контроль за додержанням земельного законодавства", а "контроль за додержанням земельного законодавства" охоплює "контроль за використанням і охороною земель комунальної власності".

Детальніше щодо здійснення органами місцевого самоврядування контрольних повноважень див. ст. 189 ЗКУ та коментар до неї.

До пункту "ж". ЗКУ не конкретизує підстав та порядку застосування сільськими, селищними та міськими радами "обмеження, тимчасової заборон[и] (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства", що передбачені коментованим пунктом. На наш погляд, за своєю природою перераховані санкції у разі їх застосування до суб'єктів господарювання є господарсько-правовими, передбаченими ст. 246 ГК України ("Обмеження та зупинення діяльності суб'єкта господарювання"), тому до відносин по застосуванню санкцій до суб'єктів господа­рювання слід застосовувати відповідні положення ГК України (ст.ст. 238, 246, 249, 250).

Враховуючи той факт, що порушення земельного законодавства, за якого може виникнути потреба в "обмеженні, тимчасовій забороні (зупиненні) використання земельної ділянки", практично завжди є порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до відносин із застосування відповідних санкцій слід застосовувати постанову Верховної Ради України "Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 29.10.1992, яка прийнята на виконання п. "в" ст. 13 ЗУ "Про охорону навколишнього при­родного середовища". У Порядку, затвердженому названою постановою, визначені підстави та порядок застосування санкцій, передбачених п. "ж" ст. 12 ЗКУ.

До пункту "з". Коментованим пунктом до повноважень сільських, селищних та міських рад віднесена "підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу". Випадки та порядок реалізації даного повноваження визначені ст.ст. 123, 151 ЗКУ.

До пункту "и". Положення п. "и" ст. 12 ЗКУ щодо "встановлення та зміни меж:районів у містах з районним поділом" стосується лише міських рад і кореспондує положенням ч. З ст. 174 ЗКУ (див. коментар).

Хоча п. 29 ч. 1 ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України віднесено "встановлення і змін[у] меж: районів і міст", у даному випадку під терміном "район" не мається на увазі термін "район у місті" (див. Рішення Конституційного Суду України від 13.07.2001 у справі №1-39/2001), тому положення коментованого пункту Конституції України не суперечать.

Відповідно до п. 41 ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення з питань адміністративно-територіального устрою приймаються міськими радами виключно на їх пленарних засіданнях.

До пункту "і". Коментованим пунктом передбачено інформування сільськими, селищними та міськими радами "населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок". Порядку та