О. М. Мірошниченко - Науково-практичний коментар Земельного кодексу України

Повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

Згідно із ч. 5 ст. 140 Конституції України, "питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад". Як роз'яснив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 13.07.2001 №11-рп/2001 у справі про адміністративно-територіальний устрій[81], таке формулювання включає повноваження міських рад щодо "визначення обсягу і меж повноважень районних рад". Таким чином, ст. 11 відтворює положення Конституції України по відношенню до окремої галузі - земельних відносин.

При цьому ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" навіть у спеціальній статті (ст. 41 "Особливості повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів") не містить спеціальних положень, що визначали б обсяг і межі повноважень районних у містах рад у галузі земельних відносин. Є лише процедурні вимоги. Передбачено, що обсяг і межі повноважень районних у місті рад у разі їх створення визначає міська рада виключно на своєму пленарному засіданні (ч. 2 ст. 26) "за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах" (ч. 3 ст. 41). "Визначений міськими радами обсяг повноважень район­них у місті рад та їх виконавчих органів не може змінюватися міською радою без згоди відповідної районної у місті ради протягом даного скликання" (ч. 4 ст. 41 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні").

Немає ніяких сумнівів, що районним радам можуть бути надані лише ті повноваження, що законом віднесені до самоврядних повноважень відповідної міської ради. Спірним питанням є те, чи можливе делегування районним радам повноважень, які згідно із законом повинні вирішуватися виключно на пленарних засіданнях місцевих рад. Вважаємо, що таке делегування закону не суперечить, оскільки положення щодо делегування є спеціальними щодо вимоги розглядати певні питання лише на пленарному засіданні відповідної ради.

В Україні існує практика делегування районним у містах радам повноважень щодо роз­порядження земельними ділянками. Наприклад, рішенням Київської міської ради №164/885 від 08.06.2000 "Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин"[82] районним радам були надані повноваження щодо надання в оренду земельних ділянок для розміщення т. з. "малих архітектурних форм" (кіосків тощо) та для городництва.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Загальна характеристика. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування базового рівня. їх статус та повноваження яких визначаються насамперед ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються сільськими, селищними та міськими радами виключно на їх пленарних засіданнях.

До пункту "а". Положення п. "а" коментованої статті передбачають, що сільські, селищні та міські ради уповноважені розпоряджатися землями територіальної громади міста. На сьогодні дане положення залишається декларативним, оскільки за відсутності розмежування земель державної власності (на землі державної та комунальної власності) в Україні поки що не існує земель територіальних громад як таких (див. п.п. 10-12 розділу X "Перехідні положення" ЗКУ та коментар до них).

До розмежування земель державної та комунальної власності сільські, селищні та міські ради розпоряджаються деякими державними землями в межах населених пунктів (п. 12 розділу X "Перехідні положення" ЗКУ).

Відсутність визначених меж певної частини населених пунктів не дозволяє реалізувати коментоване повноваження в межах компетенції та без порушень.

Слід наголосити, що розпорядження радами землями повинно відбуватися "лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" (ч. 2 ст. 19 Конституції України), а саме, шляхом передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб (п. "б" ст. 12 ЗКУ), надання земельних ділянок у користування із (п. "в" ст. 12 ЗКУ), вилучення земельних ділянок комунальної власності із користування (п. "г" ст. 12 ЗКУ), зміни цільового призначення земельних ділянок у випад­ках, не пов'язаних із їх вилученням та