Олена Воля - І буде життя, Олена Воля

Усі чекають справжньої весни. Ще в лютому повернулися із зимівлі шпаки і жайворонки. Березень же лякає заморозками. Бруньки на деревах набубнявіли. Береза і вільха навіть встигли випустити свої сережки. Вербові котики також засвідчують прихід весни. Бузок готується вивільнити ніжні салатові листочки. Але ще нехай потерпить. Квіти повитикалися зі своїх цибулин: тюльпани, нарциси, гіацинти − кортить їм покрасуватися. Рано ще вам, сидіть тихенько, почекайте справжнього тепла.

Та найбільше чекають потепління люди. Навіть настрій погіршується через погоду. Так хочеться змінити зимовий одяг на щось легше. Ніби скинути тягар з плечей. І до роботи стати біля грядок, в садках, на квітниках. Коли природа прокидається, оновлюється, то й на душі стає веселіше.

Таких висновків дійшла Мілана після чергової порції дощу зі снігом. Нічого проти опадів вона не мала. Але ж на все свій час. І коли повернуло до весни, то вже очікуєш тепла. Якщо дощ, то хоча б весняний.

І все-таки найбільше вона чекала весняних канікул. Тоді збирається до Польщі. Нарешті зустрінеться з Андрієм. Вже навіть розпланувала кожен день. Звичайно, дорога туди й назад забере один чи навіть два дні. Потрібно батьків на звороті навідати − це ще один день. Із Зорянкою домовилися побачитися хоча б на годинку, але точно за день не розпрощаються. 

Так що повноцінних три дні − час, щоб побути з чоловіком. Хоча це тільки для неї будуть повноцінні. Андрій працюватиме зранку до обіду. За той час потрібно буде приготувати щось смачненьке. Але ж коханий запевнив, що знайде для неї цікавіше заняття. Досить того, що вона приїде. Ще наготується для нього, коли будуть жити сім'єю.

Тільки як бути з батьками Андрійка? Вони теж хочуть побачитися. Пропонували приїхати на перші вихідні перед канікулами. А звідти вже на Польщу. І ще Ілоночка увесь час запрошує в гості. У неї в кінці березня день народження. Якщо завітати в Київ на другі вихідні канікул, тоді зможе й до дівчинки заглянути. Напевне, так і зробить.

Канікули лише для учнів, вчителі продовжують працювати. Цей факт беззаперечний. Тому Мілана максимально навантажує свій день зараз, щоб вивільнити для себе останній тиждень березня. Будуть он-лайн семінари. Але ж їх можна відвідувати навіть за кордоном. От тільки як бути з дітворою. Молодші школярики уже просяться приходити на додаткові уроки з графічного дизайну.

Неталановитих дітей не буває. Це дорослі можуть упустити потяг дитини до якогось ремесла. Вчитель якраз і є тим координатором, що виявляє схильності учня і направляє в необхідне русло. Але підтримка батьків − не менш важливий фактор. Все це Мілана Романівна розуміла і використовувала в спеціалізованому ліцеї, а тепер намагалася впроваджувати у звичайній сільській школі. Ламати стереотипи − один із викликів, який вона сміливо приймала.