Сніжний Василіск - Я виткав тебе з власного безсоння, Сніжний Василіск

- Зроби так ще раз. - Видихаю у подушку, і чую, як він всміхається. Ще один ляп, вже по правій половині, і на секунду її пронизує солодкий пекучий біль. Зі стогоном видихаю в подушку. - Скількох просив так зробити, і всі чомусь стримувались. А я хотів саме так. 

- То янгольське личко любить жорсткіше? - Ще раз повітря розрізає дзвінкий плеск, і знову здригаюся, вигинаючи спину. - Цікаво, як довго протримаються ці симпатичні червоні сліди? - Ласкає сідниці долонями. - Вони тобі личать. Не рухайся. - Ліжко трохи зминається на різних ділянках, шурхіт тканини, і слідом звук знімку з телефона. - Збережу на потім.

- Міг би хоч спитати дозволу. 

- Як ти мене питав, перш ніж робити десятки моїх фото? Чи думав, що я не помічав? - Усміхається глумливо, ще раз плескає мене по сідниці і не прибирає руку, поки не лунає ще один звук знімку, після чого телефон відправляється у кут ліжка до зім’ятої ковдри. 

- Я не фоткав тебе голим.

- Міг би, то фоткав би, я не сумніваюсь. - Нагинається, цілує вверх по лінії хребта. - Чи я не правий? - Відчуваю, як щоки червоніють. Правий. Якби була можливість, я б знімав його з усіх можливих ракурсів, і ні за що не впустив шансу зробити фото його приголомшливого тіла без одежі. - Мм? - Тягне мене за волосся, закидаючи мою голову назад.

- Правий. - Хриплю. 

- Хороший хлопчик. - Знов опускає моє обличчя до подушки. Я погойдую стегнами у пошуках хоч якогось контакту, знемагаючи від збудження. Тягнуся одною рукою до своєї напруженої плоті, він перехоплює мою руку, тягнеться до другої, і притискає обидві до моєї спини одною рукою. 

- Сіріусе, благаю. - Ковтаю слину, щоб змочити пересохле горло. - Якщо мені не дозволяєш, хоча б сам мене торкнися. Я вже так не можу.

- Можеш. Просто хочеш все й одразу, так? - Облизує пальці й проводить рукою вверх і вниз по моєму стояку, від довгоочікуваного дотику з губ зривається надломаний стогін. 

- Будь ласка… - Хитаю стегнами назустріч його долоні і він розтискає пальці.

- Не так швидко. - Плює на долоню й покриває слиною свій член, наступної миті відчуваю, як він знов протирається між моїх сідниць, і цією ж рукою розминає одну половинку сідниць. - Дай насолодитися божественним ракурсом. - Неспішно хитає стегнами туди й назад, протираючись об мене, як йому хочеться, залишаючи мене благати такої потрібної зараз стимуляції. 

- Торкнися мене. Будь ласка. - Шепочу ледве чутно, голос тремтить. - Це просто тортури. 

- Мені зупинитися?

- Ні. Будь ласка. - Різко видихаю, коли він обвиває пальці навколо мого члена, кілька дражливих швидких рухів, від яких внизу живота починає збиратися тепло — і відпускає. Кусаю подушку, мало не схлипуючи. - Сіріусе… Благаю…

- Ш-ш-ш. - Пришвидшує рухи стегнами, притиснувши одну долоню поверх заглиблення між моїх сідниць, щоб тертя було шільнішим. На мить відкидає голову назад з низьким ричанням. - Як добре. Я й не уявляю, як це відчуватиметься, коли я увійду в тебе по-нормальному. Хочу побачити, як він зникатиме між твоїх пружних сідниць. - Ще один шльоп, знову мурашки по шкірі, й цього разу пекучий біль залишається довше. Раптово відпускає мої вже затерплі руки, перевертає обличчям до себе й притягує на коліна. Обплітаю ногами його стегна, тримаюся за нього, щоб не втратити рівновагу. - Жінки, чоловіки — яка різниця, коли перед тобою хтось настільки чарівний? - Знову плює на долоню й охоплює нею і свій, і мій стояк, з кожним рухом його руки вони нещадно труться одночасто і один об одного, і об його долоню. Мимоволі погойдую стегнами в такт його рухам, шукаючи більше стимуляції. - Тим паче, коли на додачу до такого гарного личка і підтягнутого тіла йде така хтива, розпусна натура. - Цілує мене пристрасно, я стогну в його губи, відчуваючи наближення розрядки.

- Сіріусе… Близько. - Видихаю шумно, і він без попередження впивається гострими іклами в мої груди. Врізаюся нігтями в його плечі, після секунди пекучого болю по тілу розтікається ейфорія. Не можу втримати стогонів, його рухи рукою стають все швидше, це нестерпне тертя не залишає мені шансів, і все моє тіло вибухає задоволенням. Затискаю собі рот долонею, щоб заглушити нестримні надривні стогони. Насолода накриває хвилями, мозок вимикається, і знов хапаюся за відчуття реальності коли чую оксамитову симфонію його низьких стогонів, зуби врізаються глибше в мої м’язи, і на мій живіт приземляється гаряча в’язка рідина. Робить ще кілька спраглих ковтків, виймає з мене зуби, ніжно злизує кров зі шкіри навколо ранок.

- В момент оргазму твоя кров смакує ще більш неймовірно. - Шепоче, залишаючи на шкірі легкі поцілунки. - Така солодка й обпікаюча. - Руки гладять мою спину, я зариваюся обличчям в його білу шию, ледве дихаючи. - Ти як?

- Я? - Сміюся, обіймаючи його за спину. - Давно так добре не було. Я все ще в процесі усвідомлення, що все це сталося насправді. 

- Я сам ще трохи слабко усвідомлюю. - Всміхається мені в шию. - Коли йшов сюди, думав, все обмежиться поцілунками. Недооцінив, наскільки я за тобою скучив. - Поправляє мені прядку волосся за вухо. - Незважаючи на те, що ти вже погодився бути зі мною, раджу тобі ще раз подумати. Може, буде простіше залишити все у форматі нічних зустрічей раз на тиждень.

- Кому простіше? - Відсахуюсь назад, щоб бачити його обличчя. - Не мели дурниць.

- Тобі. - Ніжно малює візерунки кінчиками пальців на моїй спині. - В мене не найкращий характер. Я доволі ревнивий, ніколи нікому тебе не віддам і не ділитимусь. І я зовсім не ніжний коханець. 

- Мене це влаштовує.

- Я можу бути вкрай нав’язливим, якщо дуже скучу за тобою або просто відчуватиму нагальну потребу у тобі.

- Це я ще півгодини тому зрозумів. 

- І це лише початок. - Всміхається загадково. - У мене можуть виникати специфічні запити й прохання. Нездорові ідеї. У непідходящий час, у непідходящих місцях. Моя стриманість летить під три чорти, коли справа доходить до тебе. - Накриває мої губи ніжним поцілунком і повільно відривається. - Пообіцяй мені, що не погоджуватимешся на все, що я хотітиму, лише щоб зробити мені приємно.