Стівен Кінг - Воно

її знає. У правій руці вона досі стискала дзеркальце, в яке дивилася кілька хвилин тому, щоб припудрити носика. Здається, вона щось кричала, але слів було не розібрати. Навколо свистіли кулі. Дзеркальце вибухнуло прямо в її руці. Вона позадкувала до автомобілю, і по дорозі їй прострелили стегно. Але вона все одно спромоглася залізти в машину.

Ал Бредлі рвав педаль газу в «ласалі», і зрештою йому вдалося завести двигун. «Шевроле» проповз за ним футів десять, поки бампер не відвалився.

Хлопці поливали його свинцем. Усі вікна було вибито. Один підкрилок валявся на землі. Мертвий Меллой звисав із вікна, але обидва Бредлі були й досі живі. Джордж стріляв із заднього сидіння. Поруч лежав труп його жінки з простреленим оком.

Ал Бредлі дістався великого перехрестя, а потім його автомобіль виїхав на бровку та зупинився. Ал вибрався з-за керма та побіг по Канал-стрит. Він був приречений.

Патрік Коді вивалився з «шевроле» з таким виглядом, наче збирався здаватися, але потім вихопив із прихованої кобури під пахвою ствол.38 калібру. Він пальнув рази три, нікого не поцілив, аж раптом просто в нього на грудях вибухнула сорочка. Він сповз по стінці «шевві» й присів на підніжку. Він устиг лише раз натиснути на гачок, і, наскільки мені відомо, то була єдина куля, що в когось влучила. Вона зрикошетила та чиркнула Грега Коула по тильній стороні долоні. В нього лишився шрам, яким він хизувався кожного разу, як напивався, поки хтось, може Ал Нелл, не поговорив із ним віч-на-віч та не порадив мовчати про те, що сталося з бандою Бредлі.

Потім вийшла Гозер, і цього разу вже ніхто не сумнівався, що Марі хоче здатися, бо вона підняла вгору руки. Скоріш за все, її не збиралися вбивати, проте вона опинилася прямо на лінії перехресного вогню.

Джордж Бредлі добіг до тої лави біля пам’ятника, коли хтось влучним пострілом розніс йому потилицю. Він упав замертво, напудивши у штани…

Я машинально взяв ще одну соломинку з банки.

— Вони ще хвилину решетили автомобілі, а потім стрілянина почала вщухати, — продовжив містер Кін. — Коли чоловіки пускають кров, їх важко зупинити. Тоді я роззирнувся й побачив шерифа Саллівана, який стояв за Неллом та іншими на сходах перед судом. Він жарив по тому дохлому «шевві» зі своєї ремінгтонської пушки. І хай тобі ніхто не забиває баків, що його там не було. Норберт Кін власною персоною може заприсягтися, що був.

Коли нарешті постріли затихли, автомобілі стали схожими на купи металобрухту, навколо яких валялися друзки шибок. Чоловіки стали підходити ближче. Усі мовчали. Було чутно лише завивання вітру та хруст битого скла. А тоді люди кинулися фотографувати. І тобі, синку, має бути відомо, що фотографувати починають лише тоді, коли історія добігає кінця.

Містер Кін гойдався в кріслі, мирно постукуючи капцями по підлозі, і дивився на мене.

— У «Ньюз» про це й слова не було, — ось і все, що я спромігся вимовити. Заголовок того дня був таким: «ПОЛІЦІЯ ШТАТУ ТА ФБР РОЗПРАВИЛИСЯ З БАНДОЮ БРЕДЛІ В ЖОРСТОКІЙ ПЕРЕСТРІЛЦІ». У підзаголовку зазначалося: «За допомогою місцевої поліції».

— Звісно, що ні, — сказав містер Кін і задоволено розсміявся. — Я сам бачив, як видавець Мак Лафлін випустив дві обойми в Джо Конкліна.

— Господи Ісусе, — прошепотів я.

— Що, синку, наївся лакриці?

— Наївся, — відповів я та облизав губи. — Містере Кін, як така подія… такого масштабу… як її вдалося зам’яти?

— Не треба було нічого заминати, — відповів він зі щирим здивуванням. — Просто ніхто про це не патякав. І дійсно, кому яке діло? Ніби того дня вбили президента Гувера з першою леді… Ми просто постріляли диких собак, які горло тобі перегризуть, якщо даси їм такий шанс.

— А жінки?

— Парочка потаскух, — байдуже мовив він. — Окрім того, це сталося в Деррі, а не в Чикаго чи Нью-Йорку. Синку, місце події так само важливе, як сама подія. Тому якщо землетрус уб’є дванадцять чоловік у Лос-Анджелесі, про це кричатимуть всі газети, але якщо десь у дикій глибинці Середнього Заходу загине тисяча людей, заголовків буде набагато менше.

Окрім того, це сталося в Деррі.

Ця фраза була мені знайома, і я гадаю, що якщо продовжу свої пошуки, то чутиму її знову… і знову… і знову. Вони вимовляють її так, наче говорять із розумово неповноцінним. Вони вимовляють її так, як би сказали «через гравітацію», якби ти поцікавився у них, чому люди ходять по землі, а не літають. Вони кажуть це так, ніби існує певний закон природи, який мусить розуміти кожен. І найгірше, звісно, те, що я теж його розумію.

У мене лишилося одне-єдине питання до Норберта Кіна:

— Вам не траплялося незнайомців, коли почалася стрілянина?

Містер Кін відповів так швидко, що в мене кров вистигла градусів на десять, принаймні, таке було враження.

— Ти маєш на увазі клоуна? Як ти дізнався про нього, синку?

— Десь чув, — відповів я.

— Я бачив його лише мимохідь. Коли стало по-справжньому гаряче, я переважно дивився собі в приціл. Тільки раз озирнувся й побачив, що він стоїть зі шведами під навісом, — сказав містер Кін. — Ніякого клоунського костюму, нічого такого. Він був одягнений у фермерський комбінезон і бавовняну сорочку. Але його обличчя дійсно покривав шар білого гриму, що вони ним мажуться, а поверх нього була намальована здоровенна червона посмішка. А ще пасма штучного волосся. Оранжевого. Для сміху.

Лал Макен цього хлопаку не бачив, на відміну від Біффа. Тільки Біфф щось наплутав, бо казав, що бачив його у вікні будинку, що знаходився ліворуч, а коли я спитав Джиммі Гордона… він загинув у Перл-Гарборі[622], розумієш, пішов на дно разом із кораблем під назвою «Каліфорнія», якщо я не помиляюся… так от, він казав, що бачив його біля пам’ятника загиблим солдатам.

Злегка посміхаючись, містер Кін похитав головою.

— Люди дивно поводяться під час таких подій, але найдивніше те, що вони потім пригадують. Можна вислухати шістнадцять різних історій, а серед них не буде й двох однакових оповідок. Наприклад, рушниця, яку мав при собі той клоун…

— Рушниця? — перепитав я. — Він що, теж стріляв?

— Атож, — відповів містер Кін. — 3 того, що я встиг розгледіти, у нього був однозарядний вінчестер, але потім я вирішив, що мені те просто здалося, бо я мав таку саму ґвинтівку. Біфф Марлоу подумав, що то був ремінгтон, бо сам мав ремінгтона. А коли я попитав