Ярл Конг - Наречена мого брата, Ярл Конг

- Дивись як їй не терпиться потрясти булками, - киває Артур на Леру, яка вже очікує на мене біля входу в "БлекВайт", нічого клубу її брата Рината.

На диво, вчорашній день завершився досить таки мило та навіть дещо романтично. Наречений домовився стосовно фотосесії зі своєю знайомою фотографкою. Для нас двох. Для нашої пари. Це було моєю мрією протягом чимало часу, але в нього то було купа справ на роботі, то ще щось заважало втілити цю мрію в життя. А вчора Артур все покинув і замість того, щоб насварити мене за свою дурну витівку, виконав моє бажання. Зробив її реальністю. А вже сьогодні мало того, що без перешкод відпускає на дівчачий вечір, так ще й сам особисто підвіз до цього нічного клубу, де й відбудеться вечірка.

- Ну, не дуйся ти так на Лерку, вона хороша, просто ви не зійшлися з нею характерами, - якщо я деколи можу піти на якісь поступки подрузі, дещо дати задню, щоб не провокувати конфлікт, то от Артур зовсім не такий й може висловити в обличчя будь-якій людині все, що він про неї думає. Не дбаючи про самі почуття цієї людини. На голову Лери наречений ще не виливав багна, але всім своїм виглядом показував, що вона йому не подобається. М'яко кажучи. А то й вороже ставиться.

- На чорта мені сходитися характерами з цією пришелепкуватою? - Ну, ось і підтвердження тому, що Артур не палає любов'ю до дівчини. Добре, що вікна машини тоновані й подруга нас наразі не бачить, а то якось не надто приємно розпочинати такий багатообіцяльний вечір з того, що тебе одним лиш поглядом спускають з небес на землю. Наречений вміє й практикує такі погляди, тож супер, що Лерка крутить головою зі сторони в сторону, вишукуючи головну героїню цього вечора. Тобто мене. І не бачить в цей момент мого нареченого.

- Все гаразд, ти ж мені довіряєш? - Вдивляюся в очі коханого й розумію, що мені то він довіряє, а от моїй подрузі аніскілечки, а оскільки я буду знаходитися цілий вечір в її компанії, то всяке може бути. З його точки зору. - Все буде добре, я тобі обіцяю. Я надовго не затримаюся. Кохаю тебе.

І поки Артур не розпочав нове коло звинувачень у бік моєї подруги, цілую його та вилітаю з машини. Я впевнена, що все буде більш ніж добре, тож ні йому, ні мені не варто псувати нерви на пустому місці. Нервові клітини не відновлюються.

- Кого виглядаємо, дівчино? - Лера була ніби якийсь оголений нерв, оскільки її голова наразі виглядала як голова іграшкового песика на приладовій панелі автомобіля. Туди-сюди крутилася, вишукуючи за кого поглядом зачепитися. Ось тільки якщо той песик просто виконував механічну роботу, то з якого переляку дівчина така згвинчена?

- Ооо, ось ти де, - подруга ледве полегшено не зітхнула, коли зосередила свій погляд на мені, при цьому тут же схопила за руку, тягнучи до входу в клуб, - пішли.

- Куди пішли? А інші дівчата? - Якщо Артур не від'їхав, а він, скоріш за все, не встиг від'їхати, то його підозри стосовно Лерки можуть здатися обґрунтованими, адже дівчина поводиться досить таки дивно. Якась заведена. Сіпається. Спокою взагалі не спостерігається в діях подруги.

- Вони не маленькі, самі зайдуть. Пішли.

В мене немає шансів протистояти Лері, вона категорично налаштована затягнути мене в клуб. Та і я не сильно впираюся, бо певно щось сталося, якщо дівчина так нервує. Інакше пояснити її поведінку не можу.

- Леро, що з тобою? - Тільки коли ми опинилися у вбиральні цього "БлекВайта", тільки тоді подруга більш-менш втихомирилася. І то її зіниці були таке враження розширені, а очі вилізали з орбіт.

- Я дізналася стосовно тих дівчат, яких ми вчора бачили в тій лікарні, - не промовила, а прошепотіла дівчина, хоча навколо нікого не було. Навіть жінка, яка знаходилася тут десяток секунд тому, помила руки й вийшла звідсіля, залишивши нас двох з подругою. Тоді задля чого така конспірація?

- Як ти дізналася? Від кого? - А ось тепер я можу зрозуміти Леру, адже мене теж окутує хвилювання й цікавість. І цей коктейль з двох цих емоцій утворює вибухонебезпечну суміш всередині мого тіла.

- Від того мужика, котрий там працює охоронцем. До речі, з тебе кругленька сума.

- За що?

- За розв'язаний язик цього мужика, який повідав таку інфу...

- І що ж там за інфа? Що він розповів? - Якщо там щось вартісне, якщо Лерка справді щось добилася від того охоронця конкретне, то я готова відкрити гаманець та задовольнити фінансові апетити мужичка.

- Ці всі дівчата і ці всі жінки..., - подруга не змогла все це видати на одному подиху, певно вона була настільки емоційно заведена, що повітря не вистачало в її легенях, тож Лера зробила паузу, пару разів вдихнула й тільки потім продовжила, - вони всі жертви насилля з боку чоловіків. І не просто чоловіків, а чоловіків, з якими вони були у відносинах...