Джулія Ромуш - Пастка для Бродського, Джулія Ромуш

Розділ 18

Важко вдихнувши, так і не отримавши розрядки, я лягла спати. Ця ніч була ще гірше чим попередні. У моєму сні я була відьмою, яку прив'язали до стовпа, з сіном під ногами  і я повинна була зізнатися у своїх гріхах, покаятися ... І моїм мучителем був  Вадим. Він ходив з факелом навколо мене і кричав "Покайся блудниця ". Я плакала та кричала, що він щось наплутав - я пристойна дівчинка і нічим таким не займаюся. Але він підійшов ближче і сказав:  

  

- Що, Олеся Ігорівна, і це у Вас випадково вийшло?  

  

Я плакала, вищала, просила його мене помилувати. Але він не піддавався. І тоді я зізналася, що наклала на нього заклинання - ніяка інша жінка тепер не зможе його радувати, тільки про мене він буде думати постійно. І що якщо він спалить мене на вогнищі, то він ніколи більше не отримає оргазму! Тому що молодший Вадим Олександрович буде в жалобі все його життя. Тоді він сказав, що прийшов час прийняти своє покарання. І він карав мене, ох, як він мене карав...  

  

Спочатку він карав мої груди. Ох, як він грав з моїми сосками... Кусав, лизав, тягнув... Я видавала такі нелюдські звуки, що у якусь мить сама повірила в те, що я справжня відьма. Потім він почав пестити мій животик ... і спускався все нижче й нижче. Різко піднявши мої ноги вгору і закинувши собі їх на плечі, подивився мені в очі та вимовив:  

  

- Я ж обіцяв, маленька ...  

  

Ах, він почав ніжно кусати внутрішню сторону моїх стегон, а потім, коли я вже покусала свої губи до крові від бажання, він підійшов ближче до мого потаємного місця і ніжно вкусив шкіру... О, Господи, це було просто неймовірно! Хвиля задоволення, як струмом пройшлася по моєму тілу, і я почала благати його не зупинятися. Ааа... Він останній раз подивився на мене з усмішкою диявола і пірнув мені між ніг. Ох, що він там витворяв... Він писав моє ім'я язичком за моїми складочками. А коли я спеціально не вгадувала яка літера це була — мучив мій клітор... Я вже не могла керувати своїм тілом. Моя спина підводилася, і я стегнами насаджувалася на його язик... Я так кричала, стогнала і тут з глибини відчула цю хвилю. Вона так швидко й нещадно мене накривала, а коли вона повністю мене накрила, я закричала: "Вадим, так, так милий ще, ще ..." І мене накрив оргазм, просто вибив з мене всі сили, і я впала на подушки важко дихаючи.  

  

І я прокинулася. Відкрила очі та кілька секунд шукала його — мого мучителя, мого борця за справедливість, мого демона. Але його не було поруч, і я не могла зрозуміти - як так? Невже сон може бути таким реальним?  

  

Я відчувала кожен його дотик, кожен його поцілунок на моєму тілі. А про трусики я взагалі мовчу... Їх хоч вичавлюй, вони геть мокрі. Господи, невже реально отримати оргазм уві сні??? Цей чоловік  трахнув мене навіть не торкаючись мого тіла. Господи, Олеся, це вже якийсь новий рівень одержимості цим демоном!  

  

І тут я зрозуміла, що все, що я відчувала раніше в ліжку, і близько не стоїть з тим, що щойно відбулося. Я навіть зиркнула на свого нового чорненького дружка і подумала замкнути кота у ванній кімнаті, який, до речі, знову дивився на мене шаленими очима і сичав. Хотіла подивитися, що може зробити цей "дружок" і порівняти з моїми сновидіннями. Але мене чекав жорсткий облом — я подивилася на годинник і зрозуміла, що просто жахливо спізнююся на роботу.  

  

Я металася по квартирі як божевільна. Швидко залетівши в душ і не розрахувавши  швидкість влетіла в унітаз і боляче вдарилася ногою об нього. В душі, коли вилазила, обірвала шторку. На кухні, коли наспіх пхала в себе бутерброд і запивала його кавою, випадково перекинула дощечку на якій різала хліб, і вона впала прямо коту на голову. Хай його! Він і так сумнівається в моїй адекватності в останні дні, так я його ще й добиваю. Гриня муркнув та  сховався в кімнаті.  

  

Швидко навела легкий макіяж, волосся просто зв'язала в кінський хвіст. З одягу вибрала коротку картату спідницю. "Прямо як у школярки" - промайнуло в мене в  голові. І молочного кольору обтислий гольф. Моя нога вже перестала боліти, і я з чистим сумлінням дістала новенькі чобітки на величезній шпильці, які заходили мені за коліна.  Оглянувши себе в дзеркалі, я подумала, що якби не була впевнена, що Вадима не буде в офісі, то ніколи б так провокаційно не одягнулася б.  Накинула своє довге пальто, на всякий випадок, нехай краще прикриває мій одяг, а то вчора я переконалася, що легко можу завести знайомства в несподіваних місцях. 

  

Забігала в будівлю мого офісу дуже швидко, молячись про себе і просячи Боженьку, щоб я не підвернула ногу знову. Тому що на таких підборах потрібно тільки пурхати як метелик, а не нестися як здуріле лосеня. Ух, забігла в ліфт, там виявилося купу народу. Ледве запхалася і втупилася у свій телефон. На третьому поверсі усі вийшли з ліфта. І я повністю впевнена, що їду в ньому сама, розслабилася. Але коли ліфт зупинився на п'ятому поверсі, а я точно пам'ятаю, що не натискала на цю цифру ... Відчувши на своїй шиї гаряче дихання, я вдихнула повітря та повільно обернулася назад...

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно