Бертріс Смолл - Любов дика та прекрасна

— Не хвилюйтеся, міледі. Це просто хлопчина вирішив, що час уже йому народитися. Саллі, дівчинко! Принеси рушники. Вам боляче, міледі?

— Трішки. Біль мене то проймає, то відпускає.

— Саме так і має бути, — мовила місіс Керр. — Саллі! Іди скажи абатові, що нам знадобиться його допомога зі столом. А зараз, міледі, поверніться в постіль. — Вона допомогла Кат видертися назад на велике ліжко.

Саллі поспішила сходами вниз, до бібліотеки, де Чарльз Леслі мирно дрімав перед вогнем. Вона обережно поторсала його за плече:

— Сер! Сер! — Чарльз сонно розплющив очі. — Сер, у господині почалися перейми. Нам із місіс Керр потрібна ваша допомога: треба перенести родильний стіл.

Сон з абата мов вітром змело.

— Граф уже повернувся?

— Ні, сер.

— Прокляття! — лаявся абат. — Я маю бігти привести його.

Саллі поклала руку йому на плече.

— Мілорде, на кухні мій молодший брат. Він сходить покличе графа. Є ще вдосталь часу. Первістки завжди довго виходять.

— Даси тому хлопцеві ось це, — сказав Чарльз, простягаючи Саллі мідну монетку. — Коли повернеться, отримає срібну.

— Спасибі вам, мілорде. Якщо почекаєте тут, я виряджу хлопчака просто зараз.

Вона побігла на кухню, де її десятирічний брат сидів, наминаючи тушковану баранину.

— Роббі, біжи до дому банкіра Кіра, що в Ювелірному провулку. Запитай графа Ґленкірка й не говори ні з ким, окрім нього. Скажи йому, що його син от-от народиться. Якщо вони відмовлятимуться турбувати графа, скажи, що це питання життя та смерті. — Вона віддала йому мідну монетку. — Коли повернешся, отримаєш срібну!

Стискаючи монету, хлопчик схопив свій плащ і побіг.

Граф Ґленкірк сидів у будинку Бенджаміна Кіра і, попиваючи турецьку каву, слухав розповіді нинішнього голови единбурзької родини Кіра про фінансові здібності Катріони Хей, і здивування його дедалі зростало.

— Вона майже потроїла свої статки за останні два роки, — говорив Бенджамін Кіра.

— Ви, звичайно, підказуєте їй, що робити? — припустив Патрик.

— Уже два роки як не підказую, мілорде. Коли їй було дванадцять, вона написала мені, попрохала пояснити їй фінансові премудрості. Я почав із простого, бо не був упевнений, що дівчина серйозно цього хоче та що в неї стане розуму. Що більше я навчав її, то більше вона хотіла знати. Катріона вбирала в себе все, що я розповідав їй, і все розуміла. Два роки тому вона почала сама керувати своїми справами. Десь із півроку радилася зі мною перед кожним кроком, а потім узяла на себе всю відповідальність. Вона розумна, мілорде, страшенно розумна. Можу ще розповісти вам по секрету, що сам повторював багато чого за нею й зробив чималенькі гроші!

Патрик Леслі вражено ковтнув.

— Бенджаміне, ви кажете, що, коли леді Катріона доручала вам щось зробити з її інвестиціями, ви дослухалися до її порад і робили те саме зі своїми власними?

— Так, мілорде.

— Вам відомо, що господар Ґрейгевена віддав мені інвестиції леді Катріони торік, коли було встановлено дату весілля?

— Я цього не знав, мілорде. Тут, в Единбурзі, нам не повідомляли про це. Леді Хей і далі керувала своїми власними коштами, особливо коли опинилася тут, у місті.

— І вона й далі, Бенджаміне, робитиме це. Ваш брат Абнер — юрист, еге?

— Так, мілорде.

— Якщо він тут, я хочу відразу ж скласти документ, за яким майно леді Хей офіційно повернулося б до неї. І, Бенджаміне, вона не має знати, що я запитував у вас, як вона порається з коштами. Буду з вами відвертий, друже мій. Леді Хей ось-ось народить мою дитину, і вона відмовляється вийти за мене, як було вирішено багато років тому, якщо я не поверну її власність. Звісно, я не дозволив би новому Ґленкіркові народитися покидьком, але вона вперта дівка, і ні мій дядько-абат, ані я не можемо її переконати.

— Я негайно викличу мого брата з помічником, мілорде. Довіртеся моїй розсудливості. Жінки в найкращому разі непередбачувані. Жінки ж, які от-от народять, просто небезпечні. Краще просто граційно підкоритися їм.

Доки вони чекали на юриста, до кімнати привели юного Роббі.

— Цей хлопчик, — сказав слуга, — стверджує, що йому потрібно побачити графа, бо це питання життя та смерті.

— Ну, хлопче, — люб'язно мовив граф.

— Я Роббі Керр, брат Саллі. Її світлість оце зараз народжує дитину.

— Ахай йому! — вилаявся Патрик. — Вона ще не народилася?

— Ні, сер, — спокійно відповів хлопчик. — Перейми щойно почалися.

— Ти надзвичайно багато про це знаєш як для хлопчини дев’яти… чи десяти років? — здивувався граф.

— Десяти, сер. І я не можу не знати: у мене шестеро молодших братів і сестер.

— Твоя мати гідна захоплення, юний Роббі, — сказав Бенджамін Кіра.

— Ні, сер. Моя мама померла, народжуючи мене. Це в моєї мачухи народилося ще шестеро.

Граф зблід. Помітивши це, Бенджамін Кіра промовив до нього:

— Я скажу, щоб моя дружина пішла з хлопчиком. У неї троє дітей. Вона з’ясує, чи скоро ваша леді народить. Не турбуйтеся, мілорде. Ці перші пологи завжди тривають довго. У вас іще вдосталь часу.

Коли Абнер Кіра з помічником увійшли до кімнати, Бенджамін із хлопчиком подалися шукати Бенджамінову дружину. Господар порадився з нею незнайомою Роббі мовою. Вона була трохи схожа на гельську, яку йому іноді доводилося чути. Господиня Кіра звела свої прегарні карі очі на Роббі.

— Що ж, хлопче. Ходімо, відведеш мене в будинок його світлості, — сказала вона.

Саллі впустила їх, адже Роббі привів місіс Кіру до передніх дверей.

— Я дружина Бенджаміна Кіра. Його світлість послав мене подивитися, як справи в його леді.

Саллі зробила реверанс.

— Коли ваша ласка, сідайте, мадам, я піду покличу мою тітку. Вона зараз із її світлістю.

Спустившись сходами, місіс Керр заметушилася.

— Ох, Саллі залишила вас у коридорі. Ходімо в кімнату, вип’єте скляночку для серця.

— Дякую, місіс Керр, — усміхнулась Анна Кіра, — але я маю поспішати назад. Його світлість просто божеволіє, як і більшість батьків, у яких народжуються первістки. Як почувається його леді?

— Йому не варто турбуватися. Усе йде як слід. Вона ще не народить у найближчі кілька годин.

— Я думаю, він повернеться додому задовго до того, — м’яко сказала місіс Кіра.

Дві жінки подивились одна на одну: на їхніх обличчях відбилося розуміння того, як зазвичай поводяться чоловіки. Вони засміялися. Швидко повернувшись до себе додому, Анна Кіра запевнила графа, що з Кат усе чудово.

До цього часу Абнер Кіра склав документ, за яким Катріона Майpi Хей Леслі, графиня Ґленкірка, ставала єдиним повноправним власником А-Куїл та інвестицій, що залишила їй Джанет Леслі. Документ, укладений у двох примірниках, підписав Патрик Леслі, граф Ґленкірка, і засвідчили