Анна Нікош - Мій Лев, Анна Нікош
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Весілля було не гучним, але особливим. Без ресторанної помпезності, без навʼязливих тамад і фальшивих посмішок. Лише найближчі — ті, хто знав, через що пройшли Катя й Лев. Ті, хто бачив, як вона оживала поруч із ним. Як він ставав м’яким тільки для неї.
Церемонія відбулась просто неба, серед вікових сосен і дубів. Світло заходу сонця пробивалось крізь крони дерев, вкриваючи усе м’яким золотом. Матвій, серйозний і надзвичайно зворушливий у маленькому костюмі, тримав коробочку з обручками й підходив до мами з тремтячими пальчиками.
— Мамо, він наш. Назавжди, — прошепотів він їй, коли подавав обручку.
Катя не стримала сліз.
Лев дивився на неї, мов на диво. Коли вона промовила «так», його рука злегка затремтіла — не від вагання, а від ваги почуття.
Вечір продовжився у скромному заміському будиночку. Лев сам привіз туди Катю на руках. Сміялись, як підлітки, коли зачепили повітряні кульки головами, і ледь не впустили весільний торт.
— Нарешті ти моя, — прошепотів Лев, коли зачинив за ними двері спальні.
— Я давно твоя, — відповіла Катя, простягаючи руки.
Він роздягав її повільно, з обережністю, ніби вивільняв коштовність з оксамиту. Її тіло дихало, тремтіло під його дотиками — не від сорому, а від довіри.
Їхній секс не був ідеально відрепетованою сценою з романтичного фільму. Він був справжнім — із тихим задиханням, з нетерплячими пальцями, зі сміхом, коли впали з ліжка, і з шаленим шепотом:
— Ти моя дружина… моя… навіки…
Він був у ній глибоко — не тільки тілом, а серцем. Вони кохались із дикою пристрастю, стискаючись, впиваючись одне в одного, зливаючись у рухах, що ставали молитвою. Катя вигиналась, здавалося, її тіло стало вогнем. А Лев — був єдиним, хто вмів цей вогонь тримати в руках.
Коли вона сягнула вершини, її ім’я злетіло з його вуст, як обітниця.
Вони заснули в обіймах, без ковдри, вкриті лише теплом одне одного.
І Катя знала: з цим чоловіком вона не боїться нічого. Бо навіть у найтемнішій ночі — буде його рука, його плече, його подих на її шиї.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій Лев, Анна Нікош», після закриття браузера.