Владислав Дніпровський - Воля героя, Владислав Дніпровський

Прокинувся все там же. Знову в темряві, під звуки вже такої рідної пісеньки. Може, це мені все наснилося? Може, Сем усе ще десь бігає і зносить голови святим отцям?
Але ні, його речі, що мерехтіли під бідним освітленням Ока, в глибині моєї ніші для сну, свідчили про зворотнє. Що ж, треба хоча б розібратися зі спадщиною.
«Майстерний нагрудник із міфрилу»
Обладунки, створені висококваліфікованим ковалем із рідкісних матеріалів.
- 8 Сила
- Невідомо (заблоковано)
- 5 Воля
10% ймовірність відбити дальню атаку назад у противника
Захист тіла категорії С
Вимоги для активації ефектів артефакту: 30 Сили, 20 Витривалості.
Нічого собі! Артефакт! Звісно, трохи слабший за мої, але все одно досить достойна річ. Схоже, такі нагрудники тут достатньо поширені, хоч і, напевно, за чималу ціну.
Мої ж два артефакти більш… унікальні. Причому категорія захисту кіраси така ж, як і в штанів. Багато це чи мало — незрозуміло. Але, якщо згадати бій Сема з церковниками, серйозно пошкодити її вдалося лише гарматою. Це змушує із ще більшою повагою ставитися до моїх легких, майже невагомих штанців із якогось там павутиння.
«Майстерна латна рука Воїна Люті з міфрилу (ліва)»
Обладунок, створений висококваліфікованим ковалем із рідкісних матеріалів за давнім кресленням.
- 15 Сила
- 5 до вміння «Рукопашний бій»
10% ймовірність відбити дальню атаку назад у противника
Захист руки категорії В
Вимоги для активації ефектів артефакту: 40 Витривалості, 40 Спритності.
Масивний обладунок дуже складної конструкції, що складається з великої кількості деталей. Усі вони ретельно підігнані одна до одної, жодних щілин не видно взагалі.
Я бачив, як Сем майстерно користувався цією рукою в бою, і, зізнаюся, сам би так хотів. До речі, бачу вперше підвищення вмінь за рахунок артефактів. Тобто, з цією рукою я зможу краще битися кулаками? Як це працює взагалі? Але найцікавіше — її захист вищий, ніж у кіраси. Чи означає це, що якби Сем відбив ядро рукою, обладунок би не постраждав? У будь-якому разі, одягнути його поки що не можу, витривалості не вистачить.
«Стихійний револьвер дворян Тора»
Унікальний сплав вищої магії та технології, який створюється лише майстрами світу Тора. Через дорожнечу його виробництва й боєприпасів здебільшого є статусною зброєю дворян світу.
- Невідомо (заблоковано)
- 10 Спритність
- 10 Сприйняття
- 10 Інтелект
- Невідомо (заблоковано)
Здатен стріляти стихійними елементами, попередньо сконцентрованими й обробленими відповідним чином. Неможливо зруйнувати.
Вимоги для використання: Невідомо, 10 Воля, 10 Спритність.
Зараза! Така крута штука, і такий облом. Йому потрібно щось, чого в мене немає. І що тепер? Можна, звісно, поміркувати. Що потрібно для стрільби? Очевидно, навички володіння вогнепальною зброєю. Але щось підказує, що, швидше за все, справа в якійсь характеристиці. Можливо, щось на кшталт «Точності».
Так, це точно схоже на те. Який висновок? Знайти в Туле стрільбище й тренуватися, доки не розблокую. Інших варіантів не бачу. Може виявитися, що я помиляюся, але в будь-якому разі тренування з вогнепальною зброєю точно не зашкодять. До речі, ще одна ідея. Може, в магазині артефактів зможуть відповісти на приховані пункти?
Що стосується самого револьвера, то він виглядав незвично, але в ньому була якась хижа краса. Хотілося тримати його в руках і милуватися. Я ніколи не помічав за собою особливої пристрасті до зброї, але тут я просто закохався. Рукоять із якоїсь кістки, прикрашена деталізованим і вишуканим орнаментом. Не здивуюся, якщо над ним довго й ретельно працював справжній художник. П'ять трубок із темної бронзи, з товстими стінками й завдовжки з лікоть, зібрані в такий собі барабан, що був п'ятьма стволами. По всій довжині нанесено незнайомі символи, що мерехтіли синім світлом.
Одна з трубок упиралася торцем у коштовний камінь. Я прокрутив стволи, і з негучним клацанням інший ствол уперся в камінь. Зрозуміло. Якийсь активатор. На рукояті біля вказівного пальця виявилася така ж коштовність, але вона світилася синім світлом. Я натиснув пальцем на камінь, він згас, його брат-близнюк біля ствола засяяв, і барабан прокрутився. Ага, тут натискаю, там активується, відбувається постріл, барабан крутиться далі.
Раптово обидва камені згасли, як і символи на стволах. Все перестало працювати. Знищив те, що не можна знищити? До речі, перший раз бачу незнищенність — це може бути корисним. Вимкнулось через те, що не вистачає характеристик? Ну вибач, друже, мені не вистачає чогось, чого сам не знаю, але обов'язково з'ясую і все зроблю. Я тебе нікому не віддам, моє золотце.
Цікаво, звідки він у Сема? Можна таке купити в магазині? Скоріше, це якийсь трофей. І ще один момент: як його заряджати? Я зазирнув у стволи, діаметр був розміром з горошину. А калібр патрона невеликий. Мабуть, прямо сюди і треба закидати. Напевно, Сем так і робив. Гаразд, відкладемо в сторону, що там далі?
«Гаманець зі шкіри зеленого дракона»
Неможливо зруйнувати. Екранує еманації будь-якого артефакту, що в ньому зберігається. Зберігає енергію.
Мила дрібничка. М'яка шкіра та витончене золоте шиття. Хоч і артефакт, але для мене просто сувенір. Впевнений, моя Сумка здатна виконувати ті ж незрозумілі та, безсумнівно, важливі функції. А що всередині? Два десятки горошин, тьмяно сяючих червоним полум'ям.
Мале зерно вогню.
І все. Що це за зерно і куди його саджати? Ні, ну я не зовсім дурний, розмір якраз підходить під ширину ствола револьвера, і логічно, що боєприпаси Сем носив із собою, а нічого іншого схожого на них більше немає. Але назва мене чомусь розсмішила.
Цікаво, а вони вважаються сипучими речовинами, їх можна прив'язати до Сумки і відновлювати? Прив'язати вдалося, що мене невимовно потішило. Крутий вогнестріл із нескінченним боєзапасом. Що ще потрібно? Ага, розблокувати невідому характеристику для початку. Цікаво, якщо пересипати в звичайний мішечок, а цей продати, все залишиться так само?
Хоча, нехай буде — непогана річ. Грошей поки що вдосталь, і вони мені досі не знадобилися, по суті. А такий артефактний мішечок, впевнений, вигідніше буде виміняти у жителів реальності на щось більш корисне в моїй ситуації. Ну і останнє, що залишилося розглянути — клевець.
«Майстерний клевець із міфрилу та залізного дерева»
Зброя, створена висококваліфікованим ковалем із рідкісних матеріалів.
- 8 Сила
- 6 Спритність
- 5 Воля
Ігнорує обладунки до категорії D включно.
Вимоги для активації ефектів артефакту: 20 Сили, 20 Спритності, Вміння «Дробяща зброя».
Не скажу, що прямо вражений, але це я вже зажрався, мабуть. Дуже гарний молоток, значно кращий за мій, хоч і трохи менший за розмірами. Та що там говорити, мій взагалі не артефакт, а проста киянка. А цей — хоч зараз бери та розбивай голови ворогам. За вимогами все нормально. Ще й обладунки ігнорує, наскільки я розумію, аж до більш-менш серйозних артефактів. Взагалі краса.
Закрадається логічна думка, що Сем добре так відвідав якогось коваля. Можливо, навіть у нас, у Туле. Цікаво, у яку суму йому це все обійшлося? Обов'язково потрібно сходити і поговорити з майстром.
Але тепер виникла інша проблема. Я ж збираюся вмирати, а в Сумці вісім слотів. Якщо не рахувати простих речей, які можна не жаліти, чотири з них уже зайняті. Перстень, штани та безглузді пташиний череп із паперовою квіткою. Чортова папірчина займала дорогоцінне місце й ніяк не хотіла знімати прив'язку. А от череп не був прив'язаний і спокійно витягався, але варто було його кудись кинути або покласти, як він знову повертався в Сумку.
Викликати Барона не хотілося. Дуже небезпечна особистість, і зовсім не зрозуміло, що йому в голову спаде. Як би не стало ще гірше. Прийде, засуне мене в свій камінь, віднесе до дроу на вічні тортури, і все — можна сказати, що врятував, спробуй пред'явити претензії.
Але в мене з'явилася ідея. Відв'язавши не надто цінні молот, черевики, жилетку і кинджал, я взяв у руку череп і закинув у сумку всі п'ять предметів, отриманих від Сема. Все, вільних слотів більше не залишилося.
— Що ти тепер на це скажеш, черепушко?! — розсміявся я прямо черепу в обличчя.
Гм. Ну, або що там замість нього. Обережно поклав його під ноги й відійшов.
Радість була недовгою. Череп знову опинився в мене, цього разу в руці. Ну що за невдача. Я знову його кидав, ховав, тікав, але він постійно повертався в руку, як таке собі похмуре йо-йо. Тепер стало ще гірше: лежачи в Сумці, він особливо мене не турбував, зараз же рука зайнята, що дуже незручно. До того ж, я можу випадково його розчавити й отримати небажаного гостя.
Книга тихо задзвеніла, коли я задумливо розглядав Сумку, намагаючись знайти варіанти. І вони були. У сумці несподівано з'явилося ще два зайвих слоти. Нарешті, закинувши туди череп, поспішно відкрив Книгу — треба розібратися, звідки такий приємний подарунок.
Вітаємо! Ви повністю заповнили свою Сумку артефактами різного рівня цінності та отримуєте досягнення «Жадібність не порок». Нагорода: +1 слот у Сумці Мандрівника.
Так, це, звісно, дуже приємно. І явно показує, як Система піклується про своїх Адептів. Навіть про найбільш жадібних її представників. Досягнення досить просте і, очевидно, прохідне. Не сумніваюсь, багато моїх колег його отримали.
Мене відвідала нова ідея. Обов’язково потрібно буде дізнатися якомога більше про подібні прості Досягнення. Адже це, по суті, легке покращення характеристик. Навряд чи хтось підкаже щось вартісне, жителі Туле не поспішають ділитися такими знаннями. Але спробувати варто. Той самий Ахмед, під чарочку, гадаю, не відмовить у кількох порадах. Стільки ідей, аж блокнот заводити пора, бо коли прийде час, обов'язково половину забуду. Я себе знаю.
Але залишалося інше питання. Слотів-то додалося два. Звідки ще один? Ретельно перегортавши всю Книгу, все ж знайшов винуватця торжества в пункті «Вміння».
Комплектація вантажів — 5 рівень (+1 слот у Сумці Мандрівника).
Треба ж. Рівень мирного вміння піднявся і дав бонус. Дуже приємний і корисний бонус. Зараз я вперше в житті благословив роботу вантажника. Від неї мені більше користі, ніж від служби в армії чи навчання в університеті. Хто б міг подумати. Вочевидь, варто зайнятися вивченням Вмінь і їх перспектив, з огляду на такі бонуси.
Я відізвав Око, нехай відпочине. Тепер перейдемо до навичок. Не терпілося подивитися, що ж там за Золота Карта мені дісталася.
«Гранд майстер коваль»
Пасивна навичка, золота
Знання та навички з виготовлення обладунків та зброї найвищого класу. Бонус: Володіння всіма видами зброї ближнього бою та всіма обладунками підвищується на: +5 рівнів для Вмінь або +1 Ранг для Навичок.
Я скривився. Тепер картина з артефактами прояснилася. Він сам собі все це й викував. Але ж яка невдача. Мирне вміння Золотого Рангу. Звісно, я ціную і навіть захоплююся Сэмом, що він, попри все, зберіг працелюбність, знаходив час і гроші для такого хобі. Напевно, так і треба в нашій ситуації. До того ж, такі навички можуть забезпечити непоганий дохід, тут навіть сперечатися не буду.
Але, чорт забирай! Як це мені допоможе зараз?! Звичайно, дурно було навіть сподіватися, що його мучили та катували, а він терпів, маючи прихований козир, і не рятувався. Зрозуміло ж, що він використовував усе, що міг, але цього виявилося недостатньо. І відсутність у нього якоїсь золотий убивчої карти з самого початку була очевидною, як день. Будь-кому з головою на плечах. Але її блиск затуманив мені розум і вселив безглузду надію. Сам винен.
До того ж, це дійсно гарна і цінна карта. А якщо ще врахувати вражаючий золотий бонус за мирне вміння, то вона стає ще кращою. Тепер будь-якою зброєю зможу худо-бідно вправлятися. Але цінність цього бонусу навіть не в цьому. Здобувши Золоту Карту з володіння будь-якою зброєю, з цим бонусом я дешево й сердито фактично отримую рівень Унікальної. Не уявляю, на що здатні володарі золотих навичок володіння зброєю. Напевно, це щось захмарне. Але найвищий рівень, впевнений, дозволяє змагатися навіть з богами.
А це ще що таке? Тихий дзвін почувся десь на підлозі. За ним прийшло негучне шипіння. Нав’язлива мелодія зазвучала ніби крізь вату, голова закрутилася, і я зі слабшаючою свідомістю встиг порадіти. Невже їм набридло мене тут мучити? Скоро буду весело горіти, розважаючи натовп. Нарешті.