Мелорі Бронд - (не) згоріти вщент, Мелорі Бронд

Глава 10

Алекс

Я сидів за столом очікуючи на наше замовлення і Мел, яка щось достатньо довго не поверталася з вбиральні. За весь цей час з мого обличчя не сходила щаслива усмішка. Таким щасливим, як сьогодні, я себе давно не відчував.

Після смерті матері раптом все втратило свій сенс життя. Ніхто і ніщо не приносило мені особливого задоволення. Неначе, на автопілоті, я виконував всі свої справи, бо так було потрібно.

А сьогодні, поряд з Мел, у мене ніби за спиною розправилися крила. Вона, як ковток свіжого повітря, як промінчик світла в кінці тунелю. Поряд з нею я відчув себе потрібним і живим. Мел своєю чистотою, щирістю зачаровувала мене.

Мені хотілося кинути весь світ до її ніг і не відпускати від себе ні на мить. Сплеск емоцій переповнював мене. Я і досі відчував її поцілунки й ніжні дотики на собі.

— Ваше замовлення.

Вивівши мене з роздумів, молода офіціантка викладала тарілки з їжею на стіл. Не соромлячись, при цьому, відкрито виставляти свої принади на показ.

— Ще щось потрібно? - кокетливо спитала вона.

— Ні, дякую, на цьому поки що все.

Взявши піднос вона всунула картку з своїм номером мені в руку, підморгнула розвернулася і пішла. Не дивлячись я відразу її порвав. Ненавиджу такий тип людей, які незважаючи ні на, що пруть на повну.

Такі як вона свого точно не упустять, вигризатиме зубами до кінця, - думав я поглядом шукаючи Мелані.

Вона підійшла до столу не дивлячись на мене. Вся бліда і явно чимось збентежена.

— Мел, все гаразд? - з хвилюванням запитав я.

— Так, давай їсти, а то все охолоне, - ми в тишині кілька хвилин насолоджувалися їжею.

—  Алексе, я щиро вдячна тобі за таку неймовірну прогулянку, - порушивши тишу вимовила вона. - Озеро і тамтешня краса природи зцілює, надихає і надає сил. Я вже і не згадаю коли востаннє так відпочивала.

— Мел, якщо ти забажаєш, я з радістю допоможу повторити наш відпочинок. Мій байк і я до твоїх послуг.

— Побачимо, час покаже.

Доївши, нам настирлива офіціантка принесли рахунок. Злобно зміряла Мел з ніг до голови, невдоволено фиркнула і пішла.

— Мелані навіть не думай, - побачивши, що вона тягнеться до гаманця, - сьогодні я тебе пригощаю.

Швидко вийняв декілька купюр, кинув на стіл і ми вийшли на вулицю. Всівшись зручно на байк, ми вирушили до дому. Підїхаючи ближче до міста я скинув швидкість. Мені хотілося хоч трохи розтягнути наше розставання.

На вулиці почало сутеніти, коли я доїхав до будинку Мел. Допоміг зняти шолом, обняв і притиснув міцніше до себе. Вдихаючи її легкий аромат квітів, ніжно провів по тендітному обличчю.

— Мел, я не хочу тебе відпускати, - з жалем в голосі промовив я, - але нажаль час нам непідвладний.

Вона важко вздихнула.

—  Дякую, Алексе, за все. Я вже мабуть піду, а то в мене ще купу тестів перевірити потрібно.

—  Пані викладачко, надіюся мені двійку не поставите, я був старанним студентом, - жартуючи сказав я. Вона теж засміялася своїм мелодійним сміхом.

— Ну я назнаю...

Але закінчити я їй не дав впившись в її соковиті губки.

— Надіюся, аргумент був більш ніж переконливий, - насилу відірвавши свої губи від її відповів я.

— Мелані, дай, буть ласка, мені свій телефон? 

Я швидко набрав потрібні цифри і натиснув на виклик.

—  Все тепер в мене є твій номер, - вимовив я повертаючи його їй, - пам'ятай, Мел, ти обіцяла подумати про нас? Я вже все для себе вирішив, останнє слово за тобою.

— Ох, Алексе, не тисни на мене, будь ласка, мені потрібно подумати, - з гіркотою в голосі вимовила вона. - Мені вже час, бувай.

Вивільнившись з моїх обіймів вона направилася до вхідних дверей.

— Мел, почекай, ти дещо забула.

Підійшов до неї я накинувся на її губи. Я жадно впивався в її рот намагаючись насититися нею. Наші язики сплелися в неймовірному танці. Її пальці рук ніжно зминали моє волосся.

— Боже Мел, - важко дихаючи прошепотів я, - ще трохи і ти будеш зобов'язана запросити мене на чай до себе.

— Наступного разу, Алексе.

Ніжно поцілувала в щічку і швидко шмигнула за двері. Я кілька хвилин дивився на будинок, поки не побачив, як на третьому поверсі загорілося світло. Завів байк і рушив з місця. Додому потрапив досить пізно. Непомітно заїхав в гараж, закрив ворота і піднявся до себе в кімнату. Скинувши одяг відразу пішов в душ.

Прохолодна вода привела моє розгарячіле тіло до тями. Вийшов з душу одягнувся і спустився до кухні, щоб взяти пляшку води. Вийняв з холодильника прохолодну воду, потягнувся до шафи за склянкою і тут я побачив, як в короткому халаті похитуючи своїми бедрами, наближається до мене татова коханка.

— О, Алексе, ти вже повернувся? А ми з татом тебе вже зачекалися.

Зайшовши до кухні тараторила вона.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍