Лаванда Різ - Без тебе ніяк, Лаванда Різ

- Че дуже класно танцює. Його тіло просто створене для цього. Він і мене трохи втягнув. Ти не проти, якщо ми з ним потанцюємо?

- Анітрохи, - похитав головою Еджей, подивившись на неї поглядом з невисловленим запитанням.

Вони танцювали легко, плавно, цілком довіряючи один одному. Дивлячись на танцюючу пару, на те, як вони торкаються один до одного, як дивляться один одному в очі - завжди можна сказати з точністю до дев'яноста п'яти відсотків, чи існує близькість між партнерами. І ось дивлячись на Єву і Че - можна було стверджувати, що зв'язок між ними якщо не є, то вже точно був  колись!

Світле волосся Єви різко констатували з чорним, як смола волоссям смаглявого Че. На ньому була темна сорочка, з засуканими по лікоть рукавами, і такі ж темні штани. Світла, в золотистому дівчина і весь в чорному хлопець, який обіймав її сильними руками. Коли Єва танцювала - вона ставала ще гарнішою, і цього не можна було не помітити.

У Еджея навіть занило серце. Але найбільше його неприємно вразив перехоплений їм погляд Адама Пірса, який виявляється так само не зводив очей з дівчини, причаївшись за спинами інших. Саме в ту саму секунду передчуття Еджея забило на сполох.

Він бачив, що Єві хочеться поспілкуватися зі старим приятелем, тому Еджею навіть довелося послатися на погане самопочуття, щоб скоріше вмовити її їхати додому.

- Голова? Спина? Може, краще відразу до лікаря? - турбувалася в машині Єва, кидаючи на нього стривожені погляди.

- Мені вже набагато краще. Це було щось швидкоплинне. Особливо коли побачив, як на тебе вирячився Пірс. Скільки живу ще не зустрічав таких страшних очей! ... Якби ми жили в середньовіччі, його б точно зарахували  до чаклунів і спалили на багатті, - додав Еджей невдоволено.

- Він щось замислив, - задумливо протягнула Єва, підтверджуючи підозри Еджея. - До сьогоднішнього дня я вважала, що мене розчавить ця зустріч, що хтось із нас розірве один одного на шматки. Але до власної гордості я витримала зіткнення з цим нещадним згустком пітьми на ім'я Адам. Правда не пам'ятаю, чи дихала я ...

- Ти ж казала, що в тебе було всього троє хлопців? – все ж таки не витримав і запитав Еджей.

- Все правильно. Че, Ерік і ти. Просто Адама я не рахую. …Не логічно правда, не брати до уваги того, від якого у мене народилася дитина, - Єва зітхнула, знову подумавши про сина.

- Через тиждень ми знову запрошені на вечірку, - поставив її перед фактом Еджей. - Не кривись так. Довелося погодитися, інакше Генрі від мене б не відчепився. Тобі не здається, що вже пора відкрити скриньку Пандори? Поки Пірс не почав діяти у свою чергу, може, витягнемо на світ божий його брудну білизну?

- Давай ще раз все зважимо. Чи не найсильніше я мрію про перемогу над Пірсом, але ж я більше всіх можу і втратити. ... Я так втомилася, Джею.

Їм довелося відкласти цю розмову до ранку, бо Єва не була налаштована обговорювати кардинальні заходи. Щось утримувало її, інтуїція підказувала їй діяти більш обережніше, і з деяких пір вона почала до неї прислухатися.

Прошу, підтримайте мене своїми коментарями та зірочками )

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно