Віктор Суворов - Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)

готове до старту виробу. Завдання поставлене просто: за будь-яку ціну встигнути до свята, до 7 листопада, до річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. Це буде нашим подарунком дорогому Микиті Сергійовичу Хрущову і всьому радянському народові.

Колектив Янгеля попрацював на славу. Був встановлений останній термін - 6 листопада. Але хлопці постаралися, завершили всі роботи достроково до 24 жовтня! В запасі два тижні!

Краще на два тижні раніше, ніж хвилиною пізніше. Ракета готова! Її обліпили інженери. Кожному хочеться, щоб саме його система спрацювала, щоб саме вона не підвела. Тут і генеральний конструктор Янгель, тут і голова Державної комісії Головнокомандувач Ракетних військ стратегічного призначення Головний маршал артилерії Недєлін.

І раптом...

У найостанніший момент виявлені неполадки в електричних колах. Що робити? За інструкцією - скасувати старт, злити паливо, зробити ремонт...

Заправити ракету паливом і окислювачем - важке і вкрай небезпечне заняття. Злити окислювач і пальне - завдання більш складне і більш небезпечне. Якщо десятки тон агресивної отруйної гидоти злити, то після цього треба всю ракету перевіряти до останнього гвинтика, промивати і продувати всі ємності й трубопроводи. Злити окислювач і пальне - відкласти старт на місяць.

Так що ж робити?

Порушувати інструкцію! Ось що робити! Усувати несправність просто на заправленій ракеті! Інакше до 7 листопада не встигнемо! Головний конструктор нервує, суне цигарку в рот. Йому нагадують: гарахнути може. Не можна тут курити. Пішов конструктор у бункер, чортихаючись.

Працюють хлопці. Не хвилюйся, товаришу Янгель! Несправність буде усунена. Старт відбудеться точно за планом. На висоті крижаний степовий вітер пронизує до кісток. Руки тремтять від холоду і втоми. Люди працюють до повної знемоги. Нервування посилює присутність високого начальства. А начальство завжди з почтом. Начальство виявляє легке нетерпіння, миттєво посилюване свитою: давай, давай! Останні дні всі спали уривками. І начальство теж. Втома валить з ніг. Часом втрачається сама можливість розуміння сенсу виконуваних операцій. Але люди продовжують роботу!

Для того, щоб виявити несправність, доводиться роз'єднувати кабелі. Всі блокування від несанкціонованого старту другого ступеня зняті. В цей час на пульті командного пункту прийнято рішення перевірити роботу програмного струморозподільника. Команда подана на розподільник, розумна машина чітко виконала наказ: на коло ввімкнення другого ступеня подано живлення. Компоненти палива та окислювача другого ступеня з'єдналися...

Потім у документ про підсумки розслідування впишуть: несанкціонований запуск двигуна. З одного боку, це дійсно так. Оператор на пульті зовсім не хотів двигун запускати. Але якщо подивитися з іншого боку, то запуск треба вважати дуже навіть санкціонованим. Блокування зняте, команда подана, ця команда двигуном справно виконана.

Катастрофа ніколи не буває наслідком однієї помилки. Катастрофа трапляється в результаті серії помилок, при цьому кожна з наступних посилює всі попередні.

Помилкою був наказ готувати старт до якоїсь конкретної дати. Останні місяці, тижні та дні робота велася в режимі авралу з нехтуванням усіх норм, інструкцій і правил, з порушенням законів і заборон.

Злочинним було рішення перевіряти електричні кола на заправленій ракеті. Злочином було тримати стільки людей біля готової до старту ракети.

Помилкою було знімати блокування від несанкціонованого старту.

Помилкою було перевіряти струморозподільник, не маючи тисячавідсоткової впевненості в тому, що всі системи, які блокують двигун від несанкціонованого старту, діють.

Оператор натиснув кнопочку і...

Потужний фонтан диявольського білого вогню з жахливим ревом вирвався з сопла. Величезний перший ступінь мирно спочиває на стартовому столі. А на висоті восьмого поверху вже заревів двигун другого ступеня, якому належить вмикатися тільки за межами атмосфери. Другий ступінь вже потягнуло в космос, він прагне вгору, намагаючись відірватися від першого, приголомшуючи округу пекельним гуркотом, огортаючи нижчий перший ступінь пекельним вогнем. Посипалися людці з платформ. Стрибають вони картинно, наче нирці на змаганнях. Правда, висота тут більша, і внизу не басейн з водою, а бетон космодрому.

Ось тут перший ступінь і гримнув.

Моторошної сили вибух, перекручуючи сталеві ферми, жбурнув палаючих людей у всі боки.

Розлетілася-розтеклася гарячими клаптями, спалює на попіл, вбиває все живе зелена липка піна. З білого полум'я вибігають палаючі факели, валяться на землю, намагаючись збити полум'я і, здригаючись в останніх судомах, завмирають, перетворюючись на чорні головешки.

6

Головного конструктора Янгеля Михайла Кузьмовича врятували нерви. Йому відчайдушно закортіло палити в момент відмови електричної системи. Тому він був у бункері. Він вискочив у момент вибуху рятувати своїх людей. Йому теж дісталося. Він теж обгорів. Дещо.

Перемагаючи біль, підняв червоний телефон: Хрущова дайте.

Завтра у Янгеля день народження. Сьогодні згорів на білий попіл його заступник Лев Берлін. Від нього нічого не залишилося. Сьогодні згорів Головнокомандувач Ракетних військ стратегічного призначення Головний маршал артилерії Недєлін Митрофан Іванович. Його попіл впізнали за оплавленою Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу.

Головнокомандувач Ракетних військ стратегічного призначення Головний маршал артилерії НЄДЄЛІН МИТРОФАН ІВАНОВИЧ (1902-1960). Загинув 24 жовтня 1960 року на Байконурі при вибусі ракети 8К64. Його попіл впізнали за оплавленою Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу. Ніяких офіційних повідомлень про катастрофу не було, інформація про трагедію була засекречена. Загибель Нєдєліна приховати було неможливо, тому була придумана версія про його трагічну загибель в авіаційній катастрофі.

Сьогодні згоріли десятки найкращих фахівців-ракетників.

Доповідає Янгель: шліть допомогу, тут обгорілі, отруєні отруйними випарами, обпалені кислотою. Потрібні лікарі, потрібні засоби евакуації, потрібні медикаменти.

- Чому ти сам не згорів? - прошипів Хрущов. І кинув слухавку.

7

Хрущов - Голові КДБ Шелепіну: оголосити, що маршал Недєлін загинув у авіаційній катастрофі. Про решту мовчати. Військових ховати в забороненій зоні ракетного полігону, конструкторів Південмашу - в Дніпропетровську, але не в одному місці, а на різних кінцях цвинтаря в різний час, дату смерті на могильних плитах не писати, тільки рік: 1960-й. Щоб ніхто не вирахував, що відразу багато померли одного дня.

Хрущов - Корольову: обробився твій конкурент. Що робити будемо?

Варіантів багато. Найбільш ласий: Янгеля покарати, з роботи вигнати, а величезний, за останнім словом техніки обладнаний ракетний завод Південмаш і конструкторське бюро при ньому віддати фірмі Корольова. Чим не варіант? І буде гігантське централізоване виробництво, конструкторські бюро та заводи в Москві, Дніпропетровську, Куйбишеві. Об'єднати всі сили в один кулак! А конкуренція? Так, адже є ж ще конкурент Челомей, є ще й Макєєв. Вони теж ракети роблять. І дуже непогані.

Могли бути й інші варіанти...

Але в Корольова своє рішення. Як тільки дізнався про вибух у конкурента, відразу зрозумів, що питання про долю Янгеля і його фірми буде задане. Тому