Лаванда Різ - Врятуй мене, Лаванда Різ

Глава 9

Варто було їй тільки з'явитися, як Кевін одразу відволікався від розмови, не звертаючи уваги на свою компанію. Він спостерігав, як Кетлін йде до нього, чекав її посмішки. І вона дійсно посміхнулася:

- Привіт, ще раз, - шепнула вона йому.

- Ну , привіт, малятко. Не бачив тебе чотири години, - відразу ж обійняв її, Кевін, цілуючи в губи, трохи довше ніж зазвичай, як завжди, не звертаючи уваги на погляди інших.

Сандра Майер, яку неприховано коробило при цих сценах, одразу заговорила, як тільки Кевін перервав свій поцілунок:

- А ви знаєте, що ви схожі один з одним, як брат і сестра? Обидва світловолосі, блакитноокі, немов від однієї матері. У вас навіть імена співзвучні. А наскільки я знаю, такі пари ніколи не уживаються один з одним , їх тягне до протилежностей.

- Ти хочеш сказати, що мені потрібна пекуча брюнетка з глибокими і чорними, як ніч очима? - промовив Кевін, в точності описавши зовнішність Сандри, - У мене були такі дівчата, але зізнатися чесно, вони ніяк не чіпали мого серця, - навіть Кетлін зрозуміла, що Кевін відкрито натякає на їхні минулі стосунки з Сандрою, нітрохи не шкодуючи зарозумілості самої Сандри . - А те, що ми схожі з Кетлін, це навіть дуже здорово. Подібне притягує подібне. Наскільки я знаю, міцні подружні пари, до старості дійсно стають схожими один на одного, а у нас це вже є.

- Не сміши людей, Кевіне! - фиркнула брюнетка, полоснувши його поглядом. - Ти просто не здатний прожити з однією жінкою до самої старості! Ти розпещений, ти примхливий, тебе постійно повинні хвилювати нові відчуття і емоції!

- Я це врахую, дідько, потрібно обов'язково записати, - пожартував Кевін. - А може, ти просто говориш про іншого Кевіна, який тупо користувався тими хто себе йому пропонував, не відкриваючи їм своєї душі? А, барбі? Ти ж не знаєш, що мені насправді потрібно.

- Як ти мене не переконуй, але це факт - блондинки холодні в ліжку! - Не вгамовувалася уражена Сандра.

- Чого не скажеш про хлопців блондинів, вірно? - іронічно посміхнувся їй Кевін. - Знаєш, пора б розвінчати міф про те, що і брюнетки гарячі дівчинки.

- Може вже досить?! - не витримала Кетлін, напружуючись в обіймах Кевіна. - Гидко, правда. Ви як п'яні матроси в порту. Хочете позмагатися в дотепності? Тоді я пішла!

- Ні, пробач, пробач, я не хотів, дійсно бридко вийшло. Я тебе не відпущу. - Кевін обійняв її сильніше, презирливо глянувши на Сандру, - Досить заздрити,  Сандра, це не добре. Це один із смертних гріхів. Так що краще порадій за ближніх. І нехай тебе більше не обтяжують можливі проблеми в моєму особистому житті! Я пришлю тобі запрошення на наш золотий ювілей!

  Нервово смикнувши плечем, і відштовхнувши Діна, який стояв поруч, Сандра пішла з самим ображеним виглядом.

- А ти, засранець, Кевіне, вкусив її все-таки, - зауважив йому Еш. - Бідолаха Кетлін, тепер ти для Сандри ворог номер один. Тепер ти бачиш, яка іноді в ньому спливає безсердечна скотина?

- Еше, заткнися, ти ж в курсі, що на чорному тілі синців майже не помітно? Не слухай його, Кетлін, він теж мене ревнує. А з Сандрою я був ще дуже навіть м'яким!

Повернувшись до нього, Кетлін вдивлялася в нього своїм проникливим, допитливим поглядом.

- Так, я ж казав тобі, що в мене купа недоліків, і я буваю нестерпним, але я не поганий , - ніби захищаючись, вимовив Кевін.

- Я знаю, - спокійно відповіла вона, посміхнувшись.

- Правда? ... Мені подобається, як ти на мене ... ось так дивишся, - він щасливо посміхнувся, зарившись в її волосся.

- Голубки, ви тільки не забувайте, що навколо вас теж люди, може їм і буде цікаво поглянути на все це реаліті шоу, але я проти збочень, - бовкнув Ештон, відволікаючи увагу друзів на себе.

- І давно? - Кевін підморгнув йому. - Чого ти від мене хочеш?

- Я? Потім скажу, але чого хочеш ти - написано у тебе на лобі великим виділеним шрифтом і це мене турбує, як її духовного брата. Ти ж в курсі, що Міранда записала Кетлін в члени нашої родини?

- Ага, все життя, з тих пір як знайомий з тобою мріяв бачити тебе в якості свого родича, - посміхнувшись, заявив Кевін, тягнучи дівчину до виходу.

Прощаючись з нею біля будинку, обійнявши її, він додав, прошепотівши їй на вухо:

- У цього нашого розіграшу є дуже нав'язливий і побічний ефект.

- Який же? - посміхнулась Кетлін, звичайно здогадавшись, але Кевін все одно відповів:

- Я вже великий хлопчик, і мені потрібно більше. Щось більше, ніж поцілунки. Так-так, ось про ці низинні потреби і розбивається вся романтика . Не смійся, мені вже не смішно, - зітхнувши, він помахав їй на прощання рукою, затримавшись біля машини, чекаючи, коли вона визирне у вікно зі своєї кімнати нагорі.

   А в суботу, відчинивши з ранку двері, Кетлін здивовано дивилася на його бешкетну задоволену пику.

- Кевіне? Ти ж начебто не збирався сьогодні приїжджати?

- А пам'ятаєш, недавно ти розповідала, що твій батько хоче собаку? - без привітання з порога заявив він. - Пішли зі мною. Пішли, пішли, - Кевін потягнув її до машини. Він відчинив задні дверцята і урочисто витягнув пухнастого, товстого цуценя.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍