Джен Сінсеро - Крутість тобі личить: як перестати сумніватися в собі й почати жити на повну

Ми вирішили: якщо вона така брутальна, то повин­на грати на контрабасі, я ж, позаяк відчайдушно прагнула уваги, буду гітаристкою, а мій молодший брат Стефан, дуже м’який та піддатливий хлопець, — гратиме на барабанах. «Тільки до того часу, поки ми не знайдемо іншого барабанщика», — пообіцяла я йому, коли намагалася підключити свою гітару до підсилювача не з того боку. Стефан грав на барабанах із п’яти років і належав до того типу молодших братів, про яких владні сестри тільки мріють: талановитий і безкінечний ентузіаст із дуже високим больовим порогом.

Найбільшою трагедією «Кротча» було те, що за нашими кепкуваннями та бравадою ховалися дві милі дівчинки, які дуже хотіли зустрічатися з хлопцями. Але в нас із цим були проблеми — і ми подумали, що найшвидше зможемо їх вирішити, коли будемо виходити на сцену п’яні, а інколи навіть голі. Пола і я, розчаровані малою кількістю дзвінків від чоловіків, домовилися виражати наше розчарування такими піснями, як «Задовольни мене, бо я вже знудилася». Ми вигукували ганебні речі в мікрофон між піснями і докричалися до того, що одного вечора надихнули якогось чувака вибігти на сцену зі стільцем у руках, щоби побити нас.

Попри все, ми швидко чимало досягли. Менш як за рік написали сценарій та самі знялися у фільмі про індустрію звукозапису; самі зняли відеокліп, який потрапив на національне телебачення; записали один диск, уклали попередню угоду з «Колумбія Рекордз»[31] і навіть вивчили кілька акордів. І робили ми це, водночас працюючи повний день в одній компанії, навіть не розуміючи, що ми там узагалі робимо. Це було просто прикольно, ми кайфували.

Не можна зупинити рушійної сили, сповненої позитиву.

Якщо ти колись застрягнеш у рутині і не матимеш змоги знайти свій правильний шлях, згадай, якою була твоя позиція і твої пріоритети, коли ти почувався суперкласно, і використай їх для того, щоби прояснити для себе все і змусити себе рухатися далі.

Ось кілька мудрих думок, які я усвідомила в ті дні, коли грала у «Кротчі», і які досі вважаю корисними:

1. ПРОСТО ЗРОЗУМІЙ, ЯК МОЖНА ВИЙТИ СУХИМ ІЗ ВОДИ

Життя б-е-з-г-л-у-з-д-е. І це серйозно, адже в нас немає навіть якоїсь нещасної певності, що ми робимо тут, на цій Землі, у центрі Сонячної системи, і дідько його знає, що відбувається за її межами. Не потрібно постійно звертати увагу на всілякі дрібниці. Значно важливіше іти життям, що сповнене змісту. Дай відповідь на запитання «чому б і ні?» замість того, щоби хмурити брови.

Одна з найкращих речей, які я будь-коли робила, — створила собі девіз «Я просто хочу зрозуміти, як вийти сухою з води». Це позбавляє нас тиску, додає веселого настрою та нагадує, що життя — всього лиш гра.

Так, на нас більше відповідальності та більше тиску, коли ми дорослі, але агов, чуваче, я гарантую, що є безліч людей, у яких зна-а-а-чно більше причин, щоби скаржитися на життя, ніж у тебе, і яким чудово все вдається, бо вони так вирішили і не сидять у мокрих штанах, повних виправдань. Подумай про якийсь інший підхід до того, що ти робиш, і випробуй його: Я просто хочу зрозуміти, чи можу розпочати власний успішний бізнес; я просто хочу зрозуміти, чи можу витягнути себе з боргів і заробити понад 100 тисяч доларів за цей рік; я просто хочу дізнатися, чи можу схуднути на 45 кілограмів; я просто хочу знати, чи можу продати свою картину за 50 тисяч; я просто хочу зрозуміти, чи можу зустріти свою другу половину.

Розслабся і розважайся.

2. НЕ СЛІДКУЙ ЗА ЧАСОМ

Чи бувало з тобою таке, що ти колись робив щось — і раптом усвідомлював, що минуло кілька годин, а ти навіть цього не помітив? Що це зазвичай? І як часто протягом дня це трапляється з тобою? Якщо ти такий захоплений чимось, що не слідкуєш за часом упродовж цього заняття, ти офіційно потрапив у Вир. Якщо хочеш там залишитися, проаналізуй своє життя і подумай, як цього досягти.

Спочатку з’ясуй, що тобі подобається найбільше у твоїй професії та особистому житті. Потім придумай, як зробити так, щоби ці навички повторювалися все частіше й частіше. Найми когось (і не намагайся тут виправдатися) та делегуй йому ті завдання, які ненавидиш. Співпрацюй із тим, кому ті справи добре вдаються і хто навіть отримує від них задоволення. Так ти звільнишся від ненависних обов’язків, аби займатися тим, чим хочеш. Якщо потрібно, зміни щось у своїй роботі чи в особистому житті, щоби мати більше часу на заняття, яке тобі подобається. Вигадай щось. Не здавайся, не будь слабаком і не шукай виправдання в різних обставинах. Ти можеш скерувати своє життя туди, куди хочеш, тож вхопи його обома руками і роби те, що тобі до душі.

3. ПРОДОВЖУЙ БУТИ НОВАЧКОМ

Головне для створення свого музичного гурту, причому коли в тебе немає навіть уявлення, як грати на своєму інструменті, — це те, щоби ні про що не переживати, бо ти і так знаєш, що нічого не вмієш. Адже, як тільки ти навчишся грати, будеш ставитися до всього серйозно і станеш занадто критичним і суворим до себе, ти не дозволиш собі більше так розважатися. Хитрість полягає в тому, щоби дозволити Новачку жити поряд з Експертом замість того, щоби вдавати, що ти не знаєш, хто він такий, коли в кафе він намагається сісти біля тебе і твоїх крутих та досвідченіших друзів. Новачок може здаватися ідіотом, але він знає, як веселитися. І якщо ти не дозволиш йому більше з тобою грати, то ризикуєш усе зіпсувати. Отож, не нарікай на свої навички; стався до своєї майстерності серйозно; навчися того, що тобі необхідно; інвестуй у себе; практикуйся (чорт забирай!); падай; піднімайся; продовжуй рухатися; стань по-справжньому, дуже-дуже вправним у тому, що ти робиш, але не втрачай позитиву. Бо який тоді сенс усе це робити? Найважливіше — робити все якомога краще. Як тільки ти це зробиш, єдине, що матиме значення, — отримання задоволення.

4. ЛЮБИ СЕБЕ

І синій птах щастя буде завжди тебе супроводжувати.

Розділ 13. Давай і дозволь давати

Однією з найкращих винагород у нашому житті є те, що ніхто не може щиро намагатися допомогти іншому, не допомагаючи при цьому собі самому.

Ральф Волдо Емерсон, американський поет, есеїст, мрійник, щедра людина

Якось, коли я їхала кудись зі своєю сім’єю, дорогою ми зупинилися біля крамниці, і я сказала своїй п’ятирічній племінниці, що вона може собі щось вибрати. Вона повернулася до каси з шістьома упаковками апельсинового «Тік-Таку» і завдяки своїй чарівності отримала їх усі, хоча їй сказали залишити собі тільки одну коробочку.

Отож, ми повернулися до машини і я запитала її, чи може вона дати одну упаковку мені. Я мала на меті всього лиш навчити це маленьке жадібне поросятко ділитися. «Звичайно», — сказала вона і простягнула мені коробочку. Потім вона запитала своїм тонесеньким голосочком, чи мій брат або ж моя мама хочуть «Тік-Так», а тоді простягнула їм по упаковці. Потім взяла три упаковки, що залишилися, поклала їх на сидіння біля себе і сказала: «А