Тала Княжа - Тиша, що говорить, Тала Княжа

Гліб тримав її за руку всю дорогу. Його тиша не була порожньою — вона відчувалася як присутність. Без зайвих слів чи запитань, лише тепла підтримка. Він був поруч, і цього вистачало.

Катя відчула, що вони — не просто двоє людей, яким добре разом. Вони — «ми». І це «ми» більше не лякало, а надихало, ніби основа для спільного майбутнього.

Під Кременчуком  задзвонив телефон. Це була Машка.

— Катю! — її голос задзвенів радісно. — Уявляєш? Я вагітна!

          Катя не встигла відповісти — слова Машки лилися, сповнені захвату й щастя.

— У нас буде дитина! Хто — ще не знаємо, але назвемо Сашею. Хлопчик чи дівчинка — головне, щоб здоровенька. Я буду в оточенні Олександрів: Сашко, малюк, мої батьки й дідусь! Навіть кота, якщо заведемо, назвемо Сашком! І ми одружуємося, уявляєш? Сашко хоче бачити мене в білому, а тебе — в рожевому. Ти будеш дружкою, і Рита теж! І ще один дружок вільний, тож не викручуйся! Повертайтеся з Глібом швидше — будемо разом святкувати!

Катя сміялася щиро, аж до сліз. Цей дзвінок наче запалив іскру, ніби тост за майбутнє, що вже близько. Поклавши слухавку, вона глянула на Гліба.

— Машка вагітна. І виходить заміж. Я — дружка.

          Гліб усміхнувся спокійно, дивлячись їй в очі.

— А я буду найщасливішим, коли в нас народяться син і донька. Назвемо, як ти захочеш. І я любитиму тебе — так, як твій тато любить маму, і як ти смієшся зараз.

Катя притулилася до нього плечем. За вікном вечоріло. Київ був уже близько, і щастя — також.

Автор: Тала Княжа,  2021 рік

Кінець