Дроянда - Кохання за сценарієм (але не за її), Дроянда

Микита сидів у своїй квартирі, працюючи над черговими ідеями для сценарію, коли дзвінок на телефоні змусив його насторожитись. Він подивився на екран — це була Жанна.

Це не може бути добре, подумав він, відчуваючи, як серце прискорює ритм.

Аня, яка сиділа поруч і працювала над комп'ютером, не помітила змін у настрої Микити. Вона була занурена у сценарій і не очікувала, що цей дзвінок так вплине на її партнера.

Микита взяв трубку і, відкашлявшись, сказав:

— Привіт, Жанно. Що ти тут робиш?

— Привіт, Микито, — її голос звучав лагідно, але в ньому відчувалася якась невидима напруга. — Я в місті на кілька днів. Хочу побачити тебе.

Це точно не те, що мені зараз потрібно, подумав Микита. Він мимоволі поглянув на Аню, яка вже помітила зміни в його виразі обличчя.

— Аня, це моя колишня, — сказав Микита, і в його голосі було щось незвичне. Може, це тривога, може, розгубленість, а може, і відчуття провини.

Аня підняла брови і відповіла спокійно:— Я зрозуміла. Ти можеш поговорити з нею. Я займуся чимось іншим.

Але Микита, помітивши її реакцію, не зміг залишити все без уваги. Він викинув телефон на стіл, повернувся до Ані і запитав:

— Ти не ображена?

Аня не одразу відповіла. В її погляді була якась недосказаність.— Це не важливо, — відповіла вона врешті, обираючи слова. — Ти вирішуй сам, що тобі важливіше.

Микита відчув, як натягнуті струни між ними послаблюються. Його думки були змішані, але він розумів, що з появою Жанни йому доведеться прийняти рішення. Чи готовий він залишити минуле позаду і піти до Ані, чи все-таки залишиться в тіні того, що було?