Тетяна Олiйник - Урологічні пристрасті , Тетяна Олiйник

Нарешті, Марк повернувся до неї й окинув оцінювальним поглядом:

— А ти змінилася, дитинко.

— Не називай мене так!

Він усміхнувся:

— А як же тебе називає лікар?

— Це не твоя справа. Кажи, що хотів?

Марк бачив, що Лана сприймає його в багнети й не налаштована на спокійну бесіду. Але ж йому потрібно, будь-що-будь, переконати її мовчати про його справи. Від того залежала не тільки кар'єра, а й доходи.

Він сперся на стіл:

— Я хотів домовитися з тобою.

— Ось як? За допомогою брудного шантажу?

Раптом у вікні за її спиною промайнуло знайоме обличчя, Марк з подивом упізнав у ньому Віктора. Доктор вийшов з машини та прямував, мабуть, до магазину, проходячи повз кавʼярню.

"Ось і шанс підвернувся поквитатися за все й одразу!" — підступно вирішив Марк і, простягнувши руки, схопив долоню Лани, яка нічого не підозрювала:

— Я так сумував за тобою!

— Ти що, з глузду з'їхав? — розсердилася вона і вирвала руку. Але було вже пізно. Фігура, що зупинилася за вікном, забарилася, розвернулася і пішла назад до машини.

"Бінго!" — зрадів Марк і відкинувся на спинку крісла, нічим не видавши свого підступу.

А Лана так і залишилася в невіданні. Усе відбулося за її спиною.

P.S. Шановні читачі, якщо вам подобається книга, не скупіться на вподобайки, будь ласка!