Тетяна Олiйник - Урологічні пристрасті , Тетяна Олiйник

У двері подзвонили.

— Господи, кого ще принесло?! — невдоволено пробурмотіла Лана, піднімаючись з дивану.

Тримаючись за стіни, вона повільно вийшла в коридор, навіть не глянувши на себе в дзеркало, і відкрила замок. Двері різко відчинилися і до квартири влетів стурбований Віктор. Побачивши дружину в такому стані, з чорними синцями під очима, він жахнувся. Не вимовляючи ні слова, схопив її на руки та поніс до машини. Лана поклала голову на його плече і ні про що не питаючи, довірилася чоловікові. Опиратися вже не було сил.

* * *

Через вісім місяців Віктор вийшов із будівлі пологового будинку з дитиною на руках:

— Мій син! У мене син! — радісно вигукував він, показуючи малюка тещі та друзям, які зібралися вітати новонародженого.

Поруч із ним, з букетом у руках, стояла щаслива Лана.

Тепер її життя налагодилося. Збулося все, про що тільки мріяла! Немає більше приводу для смутку. Ніхто не знає, що принесе їй майбутнє, але тут і зараз вона дякувала небесам за зроблений колись вибір.

P.S. Шановні читачі, якщо вам подобається книга, не скупіться на вподобайки, будь ласка!

* * *

Кінець