Томас Манн - Доктор Фаустус

до якого ввійшло 36 німецьких держав, був утворений Наполеоном у 1806 р. і проіснував до 1813 р.

387

Мені цього досить до кінця життя! (Фр.).

388

Кінець тижня (англ.).

389

Насильство Фрідріха Великого над формально нейтральною Саксонією. — Семилітня війна (1756–1763) розпочалася вторгненням військ прусського короля Фрідріха II в Саксонію.

390

…філософську промову нашого рейхсканцлера.- Імперським рейхсканцлером був у той час в Німеччині Бетман-Гольвег.

391

…пародіюючи довготелесого мислителя… — Йдеться про того ж Бетман-Гольвега.

392

Тютюну (англ.).

393

Гольбейнівський Еразм — портрет Єразма Роттердамського, намальований видатним німецьким живописцем Гансом Гольбейном-молодшим (1497–1543).

394

Клейст Генріх фон (1777–1811) — видатний німецький драматург-романтик.

395

Монте П'єр (1875–1964) — французький диригент, в 1911–1914 рр. керував оркестром у «Російському балеті» Дягілева.

396

Колонн Едуар (1838–1910) — французький скрипаль і диригент, засновник оркестру, який носить його ім'я.

397

«Театру на Єлісейських полях» (фр.).

398

Промова (латин.).

399

Переважно (гр.).

400

Лиходії! Лиходії! Лиходії! (Фр).

401

Гаузен, фон Клюк, фон Бюлов — командувачі німецьких армій, які брали участь у битві на Марні восени 1914 р.

402

…верховного головнокомандувача, призначеного на таку високу посаду завдяки славі покійного дядька… — Йдеться про Гельмута Мольтке-молодшого, небожа Гельмута Мольтке-старшого, головнокомандувача німецьких військ під час франко-прусської війни 1870–1871 рр.

403

Тут: незмінності (латин.).

404

«Апокаліпсис з малюнками» (латин.).

405

Свідок (латин.).

406

…в оповіданні «Про народження блаженного папи Григорія»… — Згодом Т. Манн написав роман «Обранець» на сюжет однієї з оповідок (про чудовне життя папи Григорія) збірки «Gesta Romanorum» («Діяння римлян» — латин.) — середньовічного збірника оповідок історичного й легендарного змісту, складеного у першій третині XIII ст. ченцем Елімандом.

407

Поччі Франц, граф (1807–1876) — німецький поет, живописець, музикант, писав п'єси для лялькового театру;

408

Вінтер Расмус Крістіан Фердінанд (1796–1876) — датський поет і прозаїк, автор епічних поем.

409

«Вовча ущелина» — назва однієї із сцен в опері Вебера «Вільний стрілець».

410

«Дівочий вінок» — жіночий хор із тієї ж опери.

411

Ранке Леопольд фон (1795–1886) — німецький історик консервативного спрямування, займався переважно політичною історією Західної Європи XVI–XVII ст.

412

Грегоровіус Фердінанд (1821–1891) — німецький історик, автор «Історії міста Рима».

413

…хлопчика, явно торвальдсенівського. — Торвальдсен Альберт (1779–1844) — датський скульптор класичного напрямку, був другом Андерсена.

414

Жартів (англ.).

415

Тартіні Джузеппе (1692–1770) — італійський композитор і скрипаль, автор відомої сонати «Диявольські трелі».

416

Фалья Мануель де (1876–1946) — Іспанський композитор імпресіоністичного стилю. «Ночі в іспанських садах» — його три п'єси для фортепіано з оркестром.

417

Деліус Фредерік (1862–1934) — англійський композитор імпресіоністичного напрямку.

418

Видіння святого Павла — так званий «Апокаліпсис святого Павла», створений не раніше IV ст.

419

…Данте назвав поряд… цих двох… — В другій пісні першої частини («Пекло») «Божественної комедії».

420

Сестра жалібниця (латин.)

421

…екстатичні звіряння Мехтгільди Магдебурзької. — Йдеться про містичну книгу «Світло, випромінюване Богом» німецької середньовічної черниці Мехтгільди Магдебурзької (бл. 1212–1280).

422

Гільдегарда Бінгенська (1098–1178) — німецька середньовічна пророчиця, ігуменя монастиря в Бінгені.

423

«Церковної історії Англії» (латин.).

424

Єзекіїль — давньоєврейський пророк VII–VI ст. до н. е., автор однієї з книг Старого заповіту.

425

…загадкове послання з Патмоса часів Нерона. — Йдеться про Апокаліпсис, який був написаний Йоанном Богословом на о. Патмосі в 68–69 рр.

426

Апокрифи — твори давньоєврейської і ранньохристиянської літератури, не включені в біблійний канон. В широкому значенні — літературні підробки.

427

Єремія — давньоєврейський пророк VII-початку VI ст. до н. е., йому належить книга Старого заповіту «Плач Єремії».

428

…від тієї стіни, обліпленої тілами… — Йдеться про фреску Мікеланджело «Страшний суд» в Сікстинській капелі. Образ грішника, що затулив одне око рукою, а другим нажахано дивиться на пекельний вогонь, виникає ще раз в останніх рядках роману.

429

Чого ж нарікає людина жива? — Біблія, Плач Єремії, розділ 3, вірші 39, 40, 42, 43, 45.

430

Канцона (пісня — іт.) — багатоголоса пісня, а з кінця XVI ст також інструментальна п'єса, близька до фуги.

431

Річеркаре (шукати — іт.) — контрапунктна інструментальна п'єса, що передувала фузі.

432

Прокинься, арфо, і ти, цитро… — Псалом 108, вірш 3.

433

Династія Сун — династія, що правила в Китаї з 960 по 1276 р., впала внаслідок монгольського завоювання країни.

434

Христос, найбільший володар (латин.).

435

Токвіль Алексіс де (1805–1859) — французький історик, автор книги «Давній порядок і Революція» (про феодально-абсолютистське суспільство XVIII ст. і Французьку революцію 1789–1794 рр.).

436

«Роздуми про насильство» (фр.).

437

Сорель Жорж (1857–1922) — французький філософ і історик, в названій у тексті книзі виступив з вченням про міф як організацію світосприймання суспільних груп і з апологією насилля як рушійної сили історії.

438

Обман (латин.).

439

Перотінус Магнус — переклад на латинь імені Перотена ле Грана (бл. 1160–1220), тобто Перотена Великого, французького композитора, який був одним із зачинателів мистецтва контрапункту.

440

«Головний церковний радник». — Цим підписом Вагнер жартівливо обіграв релігійну наснаженість своєї останньої опери «Парсіфаль».

441

«Варавву!» із «Страстей за Матвієм». — Так хор євреїв в ораторії Баха «Страсті за Матвієм» відповідає на запитання Понтія Пілата: котрого з двох їм відпустити — Христа чи розбійника Варавву.

442

Людський голос (латин.).

443

Механізації (англ.).

444

Клемперер Oтто (1885–1973) — німецький диригент і композитор, з 1933 р. жив у США, з 1954 р. — у Швейцарії.

445

Механізований (англ.).

446

Розділ XXXV. — В «Історії «Доктора Фаустуса» автор каже, що в цьому розділі «про долю нещасної Клариси» він «черпав матеріал прямо із життя нашої сім'ї». Це історія сестри письменника Карли.

447

Колишньої (фр.).

448

«Я кохаю тебе. Один раз я тебе зрадила, але я кохаю тебе» (фр.).

449

Засмучений (фр.).

450

І ось маєте — як усе склалося! (Фр.).

451

Ох, не було їй чого усміхатися, бо вона